Аратта - На головну

19 травня 2024, неділя

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Українців згадали лише як поліцаїв

Національне питання Регіон: м.Київ 8564 перегляди

Опубліковано - 28.09.2006 17:21 | Всі новини | Версія для друку

Учора у Бабиному Яру клали квіти до пам’ятника жертвам трагедії. (фото: Андрій ЄЛОВІКОВ)
Учора у Бабиному Яру клали квіти до пам’ятника жертвам трагедії. (фото: Андрій ЄЛОВІКОВ)
Про 40 тисяч українців розстріляних у Бабиному Яру промовчали.

В Українському домі в Києві президенти України, Чорногорії, Ізраїлю та Хорватії відкрили виставку, присвячену 65-й річниці трагедії в Бабиному Яру. За ініціативою Віктора Ющенка цю дату вирішили відзначити на міжнародному рівні.

Прийшло багато іноземних дипломатів. Плакати на стінах розповідали їм про вбивство в Бабиному Яру 35 тисяч євреїв, а також циган і радянських військовополонених.

Слово ”українці” згадувалося лише один раз, коли описували розстріли. Нібито українці-поліцаї патрулювали територію яру. Щоб ніхто не втік.

Цю частину виставки підготував єврейський меморіальний центр ”Яд Вашем”.

— Ющенка підвели! — обурюється голова Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський, 81 рік. — Це недопустимо! Тут говориться про варшавське гетто. Але немає того, що польські поліцаї його охороняли. Те саме з чехословаками. Німці завжди рекрутували в поліцію місцевих людей. Це ж очевидно! Але сьогодні в Україні навмисно виголошувати, що українці допомагали знищувати євреїв. Це абсолютно безглуздо!

Юхновський каже, що в Бабиному Яру було розстріляно близько 40 тис. українців. Але на плакатах про це немає ані слова.

Серед відповідальних за організацію називає міністра культури і туризму Ігоря Ліхового та гуманітарного віце-прем’єра Дмитра Табачника.

— Якщо у вас намір показати, як українці рятували євреїв, то можна сказати багато позитивного. Але якщо хочете показати, як українці допомагали німцям, — це теж можна, — підключається до розмови голова держархіву України Ольга Гінзбург, 53 роки, і додає: — Мої батьки в селі переховували євреїв. До речі, мій чоловік — єврей, а я — українка.

До зали заходять президенти з дружинами, Віктор Янукович та Олександр Мороз.

У виступі Віктор Ющенко закликає пам’ятати цю трагедію. Президент Ізраїлю Моше Кацав цитує вірші єврейських підлітків, які загинули від рук фашистів.
Бабин Яр - спільна, а не "приватизована" трагедія,
Бабин Яр - спільна, а не "приватизована" трагедія,
Кореспондент ”ГПУ” запитує міністра культури Ігоря Ліхового, чому про українців на плакатах згадали тільки негативно. Міністр каже, що йому це теж не подобається. Розповідає, що за задумом організаторів українці мали були в списку жертв Бабиного Яру.

— Очевидно, це виникло вже на етапі формування самої виставки, — припускає.

Міністр зауважує, що сам плакатів ще не бачив. Потім нарікає на недостатню поінформованість українців про трагедії власного народу та йде.

Віце-прем’єр Дмитро Табачник говорити з кореспондентом ”ГПУ” відмовляється.

Тихіше, не кричи. Бо це багато шуму буде

Поряд із плакатом, на якому написано про українців-поліцаїв, стоїть міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко, 50 років. Почувши про проблему, він стишує голос і просить кореспондента ”ГПУ”:

— Тихіше, не кричи. Бо це багато шуму буде.

Підходить міністр молоді та спорту Юрій Павленко, 31 рік. Підставляє Ніколаєнку щоку для вітального поцілунку. Той його чмокає.

— Не цілую, бо трошки прихворів, — тихо каже Павленко.

— Я не читав цього, — говорить про плакат Ніколаєнко.

На пропозицію підійти й поглянути відмовляється:

— Не нада! Поліцаями були й угорці, і поляки, і всі інші, — усміхається. — Не втягуйте мене в цю історію. Я — міністр освіти і науки всієї України. І на якусь позицію ставати не маю права. Ви з мене нічого не виловите. Я буду говорити м’яко.

— Чи зможе наступне покоління українців, яке зараз навчається в школах, краще за теперішнє захищати себе? — запитую Ніколаєнка.

— Дай Бог, щоб так захищало. Якби Гітлер прийшов, це покоління хіба захистилося б? Та воно б лягло і саме в крематорій помарширувало! — каже міністр освіти і науки.
До теми:
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Національне питання»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Природничі науки й релігію протиставляють одна одній лише люди, погано освічені як у першому, так і в другому”
П. Сабатьє, французький хімік, Нобелівська премія 1912 р.

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.