Аратта - На головну

18 травня 2024, субота

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


600 тисяч людей померли на Харківщині за два місяці 1933-го року

Національне питання Регіон: Харківська область 9088 переглядів

Опубліковано - 21.11.2006 22:34 | Всі новини | Версія для друку

Померлий від голоду на вулиці Харкова. 1933. Фото інж. А.Вінербергера
Померлий від голоду на вулиці Харкова. 1933. Фото інж. А.Вінербергера
Cаме за ці місяці Харківська область дала Радянському Союзу рекордну кількість зерна, в той час як селяни, що його збирали, вмирали цілими селами.

Експозицію документів і свідчень Харківський історичний музей готує до річниці Голодомору. Зі звітами, за якими приховано сотні тисяч трагедій, ознайомився Олег Гулик, який продовжує серію репортажів пам'яті Голодомору. Сьогодні – з тодішньої столиці України.

У голодні тридцяті Харків хоронив провінцію. Тодішня столиця вижила, область – вимерла. Місцеві музейники готують експозицію до річниці Голодомору. Лише за два місяці 33-го 600 тисяч небіжчиків. На початку того року місто закрили для селян. Ті, кому вдалося прорватися, – непритомніли просто на тротуарах біля урядових будинків. Чиновники і партійна номенклатура не голодували.

Валентина Казус, завідувачка відділом Харківського обласного історичного музею:
"Згадує один і з тих, що написав, що дами, може це дружини урядовців, виходили на лавочки, сідали і годували пташок хлібом, зерном. Одні голодували – інші жили більш-менш нормально".

Більша частина свідчень харківських музеїв стосується звітів. Не про голод, а про надзвичайні темпи хлібоздачі. Є звернення вчителів, лікарів та простих селян. Їх не розглядали – лише рядочки забірних хлібних книжок ряснішали. Як могили довкола Харкова, зазначає Микола Солоненко. Його дядько возив першого секретаря міськкому партії. За його словами, партійні боси наперед знали про цілеспрямоване винищення українства.

Микола Солоненко, краєзнавець:
"У Росії та Білорусі, і Північному Казахстані голодували райони, які заселені українцями. Воронезька, Білгородська, південь Брянської області, Берестейщина, Пінщина, степові райони Саратовської області – там теж жили українці".

Українці були класом, який важко піддавався колективізації і комунізації. Для любові до ідеалів Сталіна - урок голодомором. У вимерлі українські райони привозили росіян, переважно відставних червоноармійців. Лише до Харківської області сорок ешелонів. Вимучених голодом місцевих ідеологізували їжею.

Ольга Гнезділо, працівник Харківського державного архіву:
"Прийняти до відома заяву замнаркомснаба України Берліна, передану по телефону, про те, що для обслуговування демонстрації відпускається 35 тонн білої муки, 25 тонн ковбаси. Ці продукти передати міськснабвідділу для розподілу по організаціях для того, щоби забезпечити видачу французьких булок демонстрантам".

На околицях столиці викопували ями для померлих селян. Їхні родичі хапали червоні прапори і повзли на комуністичну демонстрацію. За хліб із ковбасою. Того року у Харкові відбулася найбільша довоєнна першотравнева демонстрація. Брами міста відкрилися і сюди зійшлися усі знедолені з околиць. Вони кричали “ура” від відчаю, бо не знали чи доживуть до наступного світлого свята – дня солідарності трудящих.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Національне питання»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

У сучасних умовах будь-яка нація, що не бажає «самознищення» чи рабського становища у світовому співтоваристві, повинна на перше місце висувати завдання інтелектуальної безпеки”
Юрій Канигін

 
Реклама на порталі
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.