Актуально
34186 переглядів
 |
22 грудня - день зимового сонцестояння, початок астрономічної зими і святкування Різдвяних свят |
Зимове сонцестояння з погляду астронома – це просто «явище», - коли два небесні тіла містяться на певній відстані одне від одного. Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом, займаючи найнижчу позицію над обрієм. У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного.
21 і 22 грудня – найкоротші дні в році, а ніч з 21 на 22 - найдовша.
У такому положенні сонячний диск затримається впродовж трьох днів (звідки й походить власне назва “сонцестояння”) - і вже, починаючи з неділі, почне поступово підніматися над горизонтом, - його “небесний шлях” збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати - Сонце повертає на весну, дні збільшуються, Сонце вступає в знак Козерога, починається астрономічна зима.
Цей період вважається початком астрономічної зими і зміною зодіакального сузір`я - Сонце вступає до знаку Козерога і повертає на весну. А з урахуванням закінчення відомого "календаря майя" - починається і нова епоха.
Здавна саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження” святкувалося як Свято народження молодого Сонця (Кола Дара) - або його Різдво. Наші пращури святкували Різдво Коляди - язичницького сонячного божества (звідки і походить назва традиційних святкувань - колядок). Інші народи, які дотримувалися язичницького віросповідання мали свої відповідні божества. День починає зростати, а світло Дажбоже збільшується, зігріваючи Природу, пробуджуючи її від зимового мороку. Разом із Колядою на землю сходять Предки наші та Рідні Боги – бог урожаю Спас та бог господарства Велес.
«Сонце – на літо, зима – на морози» - кажуть в народі. Календарно-обрядові звичаї наші пращури строго узгоджували з астрономічним станом Космосу.
"Радуйся, ой радуйся, земле, Ясен Світ народився". Пам’ятаєте? – Це до сих пір одна з найпопулярніших колядок в Україні. Народжується Молоде Сонце, коли закінчується зимове сонцестояння і день починає приростати. Це Коляда. Час співати колядки – величальні пісні українських хліборобів, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця - весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння.
В давніх арійських текстах Ріґведи описано, що Бог Індра в цей день покотив колесо Сур’ї, а наші давні Пращури – арійські племена, що залишилися на рідній землі – вважали, що це Сварог запалив і пустив у хід Сонячне колесо. Це народився Божич — Син Бога Неба – новий круг Сварога-Зодіака.
Сонячне колесо, символ зимового сонцевороту, до сих пор присутній на різдвяних святах у Карпатах: колесо вкривають горючим матеріалом, підпалюють і пускають з гори.
Календарно-обрядові звичаї в давні часи строго узгоджувалися з астрономічним станом Космосу, завдяки чому в праукраїнців виробились космогонічні міфи про Сотворення світу, великодні, купальські, обжинкові релігійні тексти, що дійшли до нас у фольклорних записах.
Різдво Божича-Коляди – це народження молодого Сонця, яке щодня поборює темряву своїми ніжними промінчиками, що навесні оживляють Землю і всю природу. Закінчується Корочун - найтемніша частина року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв – за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі і промовляє: "Дідів кутею пом’яніте і чаркою не обменіте".
Це свято виникло ще у трипільців - в V тис. до н.д. - в часи існування Сонцеподібної Аратти. Наші пращури готували Святвечір - кутю (пшеницю з маком) та 12 страв. У цю святу ніч душі предків, вселені в дідухові, злітаються до своїх родів.
Пізніше всі слов’яни, на які поширився світогляд і звичаї наших давніх предків, розуміли Коляду як втілення природного циклу, що повторюється з року в рік. Коляду зображали у вигляді снопа (подібно до нашого Дідуха) або солом’яної ляльки, що приносили в цей день до хати. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарей подарунки – печиво, коровай тощо – називалися Колядой.
Зараз в Україні Коляда асоціюється перш за все з колядками, які співають на свято Різдва Христового (6-7 січня за новим стилем). Але небагато хто знає, що спочатку ці колядки співалися Коляді на його Різдво - СОНЯЧНЕ.
Більше новин за темою «Народний Вісник»:
