Актуально
11760 переглядів
 |
ЦВК офіційно оприлюднила лише дані про активність виборців під час голосування |
Натомість, у ситуації інформаційного вакууму від офіційних джерел активно поширюються неофіційні дані від зацікавлених сторін, тобто штабів кандидатів на виборні посади. Тобто суб’єктивна інформація замість об’єктивної.
Така ситуація є суттєвою вадою всіх виборчих систем, які за роки незалежності запроваджували українські законодавці. Очевидно, що затягування у часі процесу підрахунку голосів виборців само собою вже породжує недовіру громадян і підозри у фальсифікації. і це, власне, як і формування виборчкомів претендентами на виборні посади, є першопричиною сумнівної суспільної легітимності органів самоврядування.
Отже, згідно з оприлюдненими ЦВК даними загалом по Україні спостерігалося незначне зниження електоральної активності. Втім, слід враховувати два основні фактори, які суттєво вплинули на результат: по-перше, голосування відбувалося не на всій території держави( не було виборів на окупованих територіях, а прифронтові території покинула значна кількість населення, яке не брало участі у виборах); по-друге, на активність громадян впливали негативні фактори війни: економічна нестабільність, невпевненість у власному добробуті, відкрита і прихована пропаганда агресора і його агентів впливу.
Між тим, на Волині(55,3%), Львівщині(56,3%), Тернопільщині(56,5%), Івано-Франківщині(52,9%), Вінничині(50,2%), Рівенщині(50,8%), Хмельниччині(50,8%) у виборах взяли участь більше половини виборців.
Майже половина громадян, які мають право обирати, проглосувала на Київщині(49,8%), Закарпатті(49,2%), Житомирщині(49,1%), Черніговщині(48,8%), Чернівецькій області(48,9%), Черкащині(47,1%), Полтавщині(49%), Кіровоградщині(46,4%), Сумщині(46%).
Як бачимо, попри всі негаразди у більшості регіонів України вибори показали досить високу активність громадян у процесі державотворення через формування органів місцевого самоврядування.
Низьку активність можна було спостерегти у прифронтових регіонах, зокрема, у Донецькій області(31,7%), Луганській області(35,3%), Херсонській області(37,4%), Миколаївській області(38,5%), Одеська область(41,9%). І така ситуація цілком зрозуміла з наведених вище причин.
Негативним виключенням стала столиця. Кияни продемонстрували активність на рівні прифронтового регіону - 41,9%. При тому, серед районів столиці найбільший виборчий песимізм панує на Солом’янці(39,3%), а найбільший оптимізм - на Печерську(44,6%).
Втім, як кияни, зазначимо, що соціальна апатія більшості громадян спричинена: гіперактивністю технологій мережевого маркетингу у агітації більшості кандидатів, відсутністю у них конкретних і реалістичних пропозицій щодо вирішення нагальних проблем міста, нечесна передвиборча боротьба. Напевно більшість претендентів на владні посади досі не второпали: всі Майдани починали саме кияни і вони становили більшість майданівців.
Більше новин за темою «Самоврядування»:
