Дитячий стрес впливає на мозок підлітків

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Два десятиліття досліджень доводять нейронний зв`язок між стресом у ранньому віці зі станом тривоги і депресії у дівчат-підлітків.

Для деяких дівчат наявність стресових ситуацій у перший рік життя, можливо, є причиною гормональних змін у більш старшому віці. І ці хімічні зміни, в свою чергу, призводить до ненормальною підключення головного мозку та прояву ознак тривоги і депресії у віці 18 років, припускає дослідження американських вчених, результати якого опубліковані сьогодні в Nature Neuroscience.

Дослідникам давно відомо, що стрес у ранньому віці є чинником ризику для цілого ряду психологічних і фізичних проблем, - від розладів настрою та токсикоманії до ожиріння і серцево-судинних захворювань. Нове дослідження припускає, що для деяких людей події дитинства постійно змінюють спосіб боротьби зі стресом як мозку так і організму в цілому.

"Це одна з перших демонстрацій, які доводять вплив раннього стресу, на стан організму ​​в пізньому підлітковому віці", говорить Річард Девідсон, нейрофізіолог з Університету Вісконсін-Медісон, один з керівників дослідження.

Дослідження у 1989 році розпочала колега Девідсона - Мерилін Ессекс. Її команда з того часу зібрала безліч медичної і демографічної інформації про декілька сотень дітей від народження до раннього дорослого життя.

Перші результати дослідження були опубліковані в 2002 році. Доктор Ессекс повідомила, що 4-річні діти, які піддаються впливу високих рівнів щоденного стресу, -такого як материнська депресія, батьківські настанови і фінансові проблеми, мають велику кількість гормону стресу кортизолу в їх слині. Ці високі рівні кортизолу пов’язані з агресією, імпульсивністю та іншими поведінковими проблемами, які були помічені у дітей через два роки опісля.

Нове дослідження, що спирається на ці дані, свідчить, що у дівчат цей підвищений рівень кортизолу впливає на функції мозку і через 14 років.

Мигдалевидна залоза (мозочкова мигдалина) відповідає за прояви страху, стресу та соціальну активність дорослих людей

Дослідники сканували мозок п’ятьдесяти семи 18-річних, поки вони спокійно лежали впродовж 7 хвилин. Дослідження показало, що 18-річні дівчата, які мали високі рівні кортизолу у віці 4 років мають слабкі зв’язки між мигдалиною головного мозку, яка відповідає за формування емоцій і подолання страху, і вентромедіальною префронтальною корою зовнішньої діялінки головного мозку, яка приймає участь в припинення стресової реакції в мигдалині.

Але, не зважаючи на кортизол, ранній стрес, сам по собі, ще не достовірно корелює з відмінностями в активності мозку, що спостерігається у віці 18 років. "Так що дійсно має значення індивідуальних відмінностей для окремих дітей", відзначає Кетлін Томас, психолог з Університету Міннесоти в Міннеаполісі, яка не приймала участь у дослідженні.

Дослідження також показало, що дівчатка, які мають більш високі бали у тесті на визначення стану тривоги, мають слабку синхронність між цими двома регіонами, ніж дівчата з більш низькими балами. Цікаво, що протилежна картина була знайдена при депресивних симптоми: чим вище бал, тим депресії корелює з сильним зв’язком. Це спантеличує, тому що депресія і тривога, як правило, йдуть рука об руку, і депресивні симптоми також пов’язані з раннім стресом, зазначає Томас. Цілком можливо, що як сильні, так і слабкі ознаки синхронності впливають на зв’язок між двома регіонами головного мозку, говорить вона.

Дослідження також відзначило, наявність статевих відмінностей, говорить Брюс Мак-Уен, нейробіолог з Університету Рокфеллера в Нью-Йорку. Хоча немає жодного очевидного пояснення, занепокоєння і розлад настрою більш поширені у жінок, в той час як антигромадська поведінка і зловживання психоактивними речовинами частіше зустрічається у чоловіків. "Це узгоджується з ідеєю, що представники обох статей відчувають, що відбувається, але мають різні стратегії для вираження своїх нещасть і дезадаптації", говорить він.

Раніше вчені встановили, що мигдалевидна залоза (мозочкова мигдалина) відповідає за соціальну активність дорослих людей і може виявитися емоційним центром людського організму.

Про це свідчить результати дослідження, проведеного групою американських вчених на чолі з доктором Лісою Фельдман-Баррет із Гарвардської медичної школи.

Вчені і раніше пов’язували мигдалевидну залозу, спеціальну ділянку мозку, розташовану між корою двох півкуль та продовгуватим мозком, із емоційним та розумовим станом людини. Отримані ними результати комп’ютерної томографії засвідчили - в соціально активних людей мозочкова мигдалина має більший розмір.

У тому ж журналі Nature Neuroscience вчені написали: "Ми виявили, що розмір мозочкових мигдалин співвідноситься із розміром та складністю соціальних контактів дорослих людей".