Кримський міст Путіна і його підводні течії

Автор/джерело -  © Світлана Дорош, ВВС 



Дата публiкацiї - 15.05.2018 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=3943

Президент Росії Владімір Путін відкрив міст через Керченську протоку, який з’єднує анексований Кримський півострів із Краснодарським краєм РФ. Він сів за кермо “КАМАЗа” і проїхався на чолі колони вантажівок.

Після анексії російське керівництво називало спорудження мосту "історичною місією", одним із ключових завдань для остаточного об’єднання Криму з Росією.

Попри попередження науковців про геологічні загрози спорудження такого об’єкта, всупереч протестам України про загрозу екології й судноплавству в том регіоні і про порушення міжнародного морського права, Росія впродовж кількох років не припиняла будівництво і нині оголосила про відкриття руху для автомобільного транспорту.

А у 2019-му обіцяє пустити вантажівки й потяги.

Для Кремля поява мосту - це не лише радикальне поліпшення інфраструктури з Кримським півостровом, але й символічний політичний крок: у такий спосіб Москва демонструє, що ще тісніше пов’язує себе з Кримом.

Владімір Путін після відкриття мосту назвав його спорудження "дивом", а саму подію історичною.

"Історичною - бо в різні історичні епохи, ще за царя-батюшки люди мріяли про те, щоби побудувати цей міст, потім повернулися до цього в 30-і роки минулого століття, в 40-і, в 50-ті, і ось, нарешті, завдяки вашій праці, вашому таланту цей проект, це диво сталося", - заявив він, звертаючись до будівельників.

Хоча у численних заявах керівники Росії кажуть про те, що міст об’єднає людей, дасть можливість туристам із РФ без проблем потрапляти на відпочинок до Криму, пожвавить торгівлю, експерти наголошують, що ідеться і про отримання можливостей переміщувати озброєння на територію півострова.

За останні роки Росія, твердять експерти, мілітаризувала Крим і продовжує нарощувати озброєння.

Досі потрапити до Криму з Росії можна було лише літаком або морем, на поромі, маршрут якого з’єднував російський Таманський і український Керченський півострови.

Після анексії Криму у 2014-му керівництво Росії розглядало можливість навіть спорудити тунель по дну моря, але згодом зупинилося на ідеї мосту. Того ж року будівництво почалося.

Довжина мосту - близько 19 кілометрів. Фактично, це будуть два розташовані поруч мости, автомобільний і залізничний, які протягають через острів Тузла і Тузлинську косу. Владімір Путін відкрив саме автомобільну частину мосту, рух по якому має початися 16 травня.

Завершення будівництва залізничного переїзду заплановане на грудень 2019 року.

Загальна вартість будівництва мосту та інфраструктури становить 228 млрд рублів.

Генеральним підрядником є компанія "Стройгазмонтаж", яка належить близькому до Владіміра Путіна бізнесменові Аркадію Ротенбергу.

Він перебуває під санкціями ЄС саме за те, що його компанія бере участь у спорудженні мосту.

Проблеми для судноплавства

Український Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) вказує, що будівництво Керченського мосту обмежує свободу мореплавства в Чорному і Азовському морях.

За оцінками експертів, встановлені Росією обмеження габаритів суден, які рухатимуться Керченською протокою після встановлення залізничної арки, унеможливлять проходження протокою суден типу Panamax, що спричинить втрату до 30% перевалки Маріупольського морського торгового порту.

Окрім того, кажуть у центрі досліджень, такі обмеження ставлять під загрозу постачання одного мільйона тонн чавуну до США з України.

Новим вимогам до габаритів суден, за інформацією Маріупольського порту, не відповідають щонайменше 144 судна, тобто майже чверть (23%) від загальної кількості. На ці судна припадає 43% вантажопереробки порту.

"До Маріупольського морського порту зможуть заходити лише судна з порівняно меншою вантажністю. Це впливатиме на конкурентоспроможність порту, оскільки такими суднами можна перевозити вантажі в межах Чорного та Середземного морів. На інші континенти - Азію, Африку та в американські країни - перевезення здійснюється суднами океанських класів", - наголошували в міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Українська сторона наполягає на тому, що встановлені РФ через будівництво арки Керченського мосту обмеження для проходження суден в українські порти в Азовському морі суперечать Конвенції ООН з морського права.

Український МЗС, починаючи із 2014 року, звертався з нотами протесту до Росії.

У 2016-му Україна звернулася до Міжнародного трибуналу ООН з морського права.

Окрім того, українська сторона заявляла про негативний вплив будівництва на екологію Чорного моря.

"Острів Тузла, Керченська протока, Керч-Єнікальский канал, Крим - це наша територія, і міст всупереч нашій волі побудовано на нашій території. (...) Позов проти РФ про порушення цих прав ми подали ще 2016 року. У лютому ми подали Меморандум у цій справі - головний документ у процесі з усіма потрібними доказами", - написала у Facebook заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

"Зрештою це порушення багатьох двосторонніх угод між Україною та РФ, яка зобов’язалась поважати нашу територіальну цілісність і суверенітет, а також непорушність нашого кордону", - додала пані Зеркаль.
Міст для озброєнь?

Українські військові експерти звертають увагу на те, що новий міст суттєво спростить перевезення озброєнь на територію Криму з Росії.

"Мілітаризація Криму триває чотири роки, тому міст має величезне значення для Росії. Вона матиме можливість оперативно перекидати військову техніку. Це подальше нарощування бойового потенціалу в Криму, спрямованого передусім на країни Заходу. Фактично Росія розвиває Крим не як туристичний регіон, а як військову базу", - наголошує у коментарі ВВС News Україна директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.

"Завершення будівництва Керченського мосту, особливо залізничного наприкінці 2019, докорінно поліпшить військову логістику до окупованого Криму", - погоджується кримчанин, експерт "Майдану закордонних справ" Андрій Клименко.

"Тобто РФ отримає можливість дуже швидко перекидати війська до Криму. Це підіймає цінність та спокусу використання Криму як плацдарму проти південних регіонів України", - пише він у Facebook.

Небезпека чи найкраще інженерне рішення?

Перші плани спорудження мосту з Керчі до Тамані з’явилися в СРСР у 30-х роках минулого століття, за керівництва Йосипа Сталіна.

У 1942-му, коли Крим був під німецьким контролем, будівництво починали нацисти, але не завершили його. До закінчення війни залізничний міст був добудований, але впав через кілька місяців - у 1944-му його зруйнував льодохід.

Відновлювати міст знову відмовилися з огляду на складні геологічні проблеми.

Про них говорять і зараз. Зокрема про те, що міст споруджується в сейсмічно небезпечному регіоні і все залежатиме від того, будуть природні катаклізми чи ні, й від того, яким буде навантаження на об’єкт.

Лише арка мосту важить 10 тисяч тонн, після запуску транспорту й потягів навантаження суттєво зросте.

Російський гідробудівельник, колишній директор Ленінградської ГЕС Юрій Сєвєнард в інтерв’ю російській пресі називав помилковою саму ідею будівництва мосту.

За його словами, у цьому регіоні висока сейсмічна активність. Окрім того, на глибині 60 метрів нижче рівня води розташовані щільні ґрунти - глина, що піддається коливанням, через що конструкція мосту також відчуватиме коливання.

У той же час, російська сторона вважає новий міст втіленням найкращих інженерних рішень у транспортному будівництві.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.