- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.
Більшість експертів та аналітиків схильні вважати, що є всі ознаки того, що після 7 травня в Росії, коли Володимир Путін стане прем’єр-міністром, а його найближчий соратник і друг Дмитро Медвєдєв стане Президентом, господарем країни залишиться Путін.
Аналітики вважають, що новий прем’єр Путін дуже прискіпливо готувався до нової державної ролі і не дасть новому президентові Медвєдєву шансів стати самостійним, а тим більше – новим господарем Росії.
Переважає думка, що церемонія 7 травня в Андріївському залі Кремля у присутності Генерального прокурора, голови ЦВК та Патріарха РПЦ означатиме лише косметичні зміни у російській владі.
Путін пішов на нову посаду в ролі національного героя, і всі, хто його підтримує, а це близько 80 відсотків населення, вважають, що він і надалі правитиме країною.
Покидаючи 5 травня Кремль, Володимир Путін сказав працівникам адміністрації Президента цікаву фразу: «Попереду на нас чекає інтенсивна робота». Тобто, нічого не відокремлюється – «ми працюватимемо далі» і «я впевнений, що ми досягнемо наших цілей», сказав Путін.
Путін готується лише зміцнити свою владу
Уся попередня підготовка до посади нового прем’єра Росії зводилася до значного посилення її владної ролі. Один із прикладів: лише за тиждень до відходу з Кремля Володимир Путін підписав указ, яким підпорядкував урядові, а не Президентові, як перед цим, регіональних керівників-губернаторів. Він також влаштував схвалення закону, за яким місцеве самоврядування підпорядковується губернаторам.
Російський експерт із американського Фонду «Спадщина» в Москві Євген Волк каже, що «все робиться на користь уряду, щоб володіти сильною владою». Всі впливові у владі люди підпорядковуються новому прем’єр-міністрові, Володимирові Путіну.
Тим більше, що Держдума, де Путін завдяки партії «Єдина Росія» має конституційну більшість, готується у найближчий час змінити приблизно 150 законів і передати п’яту частину з приблизно 3 тисяч повноважень кабміну вниз, до міністрів. Хоча ніяких змін до конституції не передбачається, та міністрам буде відведено більше повноважень, а прем’єрові – головна політична роль у країні. І тут виявиться, що в разі кризи в державі Путін по телевізору звільнятиме міністрів, а не Медвєдєв по телевізору звільнятиме Путіна.
Планується також збільшити кількість заступників прем’єра – ймовірно, з п’яти аж до одинадцяти. Путін матиме не лише особистого прес-секретаря і штат людей, які писатимуть йому промови, чого раніше в уряді не було, але й матиме главу протоколу, що значно посилює його роль у міжнародних стосунках.
Російський аналітик Олексій Мухін каже Радіо Свобода, що прем’єр-міністр Путін зосередить у своїх руках всю владу, окрім кількох «почесних пунктів», а його товариш Медвєдєв виконуватиме роль «цариці Анни Іванівни», коли у першій половині вісімнадцятого століття в Росії правив саме її царедворець Бірон, а не цариця. Цей страшний час репресій і беззаконня назвали в історії Росії біронівщиною.
Влада в Росії стане ще більш непрозорою
Оглядачі вважають, що факт переміщення справжньої влади з Кремля до Білого дому буде прихований. Дмитро Медвєдєв не буде цьому заперечувати і не зробить кремлівські порядки більш прозорими.
У самому уряді Путін уже заборонив вільне пересування журналістів і їхні розмови з міністрами та чиновниками уряду. Передача частини повноважень кабінету міністерствам також означатиме наміри приховати справжні механізми ухвалення рішень у владі.
Експерти вважають, що практика Путіна-прем’єра ще більше ускладнить боротьбу з корупцією в країні, і все буде ще більш неясним, ніж як було за президента Путіна.
Виглядає так, що «керована демократія в Росії» вступає в час іще жорсткішого адміністрування та зменшення самої демократії.
Які зміни можна прогнозувати за нової влади?
Аналітики дуже сумніваються в тому, що Дмитро Медвєдєв насмілиться ламати режим, вибудований Володимиром Путіним за вісім років. Тим більше, що Путін навчився за час свого правління і неконституційних методів зміни у владі – згадаймо хоча б його ліквідацію виборності губернаторів.
Російський експерт Олексій Макаркін вважає нинішню російську Конституцію дуже вільною структурою, і це дає змогу нині вести мову не про президентсько-парламентську республіку, а про президентсько-прем’єрську, де обидва повноваження зосереджуються у руках Путіна.
Тому, на думку багатьох аналітиків, у Путіна поки що немає нагальної потреби достроково проводити президентські вибори, щоб повернутися у Кремль. Експерти не виключають, що в перебігу подій, із наростанням негативних тенденцій, інфляції, підвищення цін, що неминуче, конфлікт між Медвєдєвим і Путіним можливий, але, знову ж таки, за даної розстановки сил шанси Медвєдєва-президента змістити Путіна-прем’єра просто мізерні.
У сучасних умовах будь-яка нація, що не бажає «самознищення» чи рабського становища у світовому співтоваристві, повинна на перше місце висувати завдання інтелектуальної безпеки” Юрій Канигін
Актуально
21459 переглядів
Публiкацiї за темою «Є така думка»:
