Аратта - На головну

26 квітня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


В гостях у Збруцького ідола

Духовність 55879 переглядів

Опубліковано - 25.01.2011 | Всі публікації | Версія для друку

Реконструкція храму прадавнього язичництва  на території санаторію «Перлина Поділля» (с.Сатанів, Хмельницької обл., лівий берег р.Збруч), в центрі якого знаходиться Збруцький ідол та вісім жертовних ям
Реконструкція храму прадавнього язичництва на території санаторію «Перлина Поділля» (с.Сатанів, Хмельницької обл., лівий берег р.Збруч), в центрі якого знаходиться Збруцький ідол та вісім жертовних ям
Кам’яного бога давніх слов’ян — Світовида — знайшли у Збручі, по­між селами Личківці та Городниця, що на Тернопільщині, в 1848 році. Дата його народження — IX століття. Одностайності в думці, що саме вті­лено в статуї, науковці ще не дій­шли.

Віднайти місце, де колись стояв Збруцький ідол, не так уже й просто. Надто людині, яка в душі не переймається його сакральним значенням і призначенням, а розглядає винятково як частину історії нашого краю і культурну спадщину.

Без провідника розібратися в Медоборах на Гусятинщині і відшукати гору Богит (а саме на ній колись стояв ідол) непросто. Тому я вирішила «озброїтися» обізнаністю місцевого краєзнавця Михайла Ковальчука. Удвох ми здійснили подорож, у котрій склали своєрідну мозаїку зі знань на місцевості. Мушу сказати, що сама по собі гора не є особливо цікавою — ліс і каміння. Якщо ви не справжній знавець чи бодай прихильник гори, то навіть впливу природних сил не відчуєте. Хоча для рідновірів це одне зі святих місць.
Копія Збруцького ідолу в Гусятинському краєзнавчому музеї
Копія Збруцького ідолу в Гусятинському краєзнавчому музеї
Бо­гит, наче покривалами, огорнутий різ­номанітними розпо­відями, переказами і свідченнями «оче­видців». На жертов­них каменях і в жертовних ямах нині без проблем можна побачити огарки свічок — це данина богам від їхніх сучасних па­ломників. Михайло Ковальчук каже, що йому не раз дово­дилося спілкувати­ся з неординарни­ми екскурсантами, які стверджують, що відчувають ней­мовірної сипи енергетику на горі та навіть проводять там сеанси меди­тації та зцілення. Саме тому час від часу повертаються сюди.

Стежки від однієї ритуальної час­тини до іншої ледь помітні. До речі, одна з цих частин — дольмен — перетворилася на атракцію і для людей, які приходять сюди не через релігійні переконання. Іс­нує повір'я, що якщо стати під дольменом (величезною кам'яною брилою, що спира­ється на два верти­кальні камені-мегаліти), підперти його руками і загадати бажання, то воно обов'язково збудеться. Моє збулося. Я за­гадала, щоби цей ка­мінь не впав на ме­не. Ну хіба це не до­водить правдивості переказів?.. Хтось пі­шов навіть далі: під дольменом ми помі­тили 20-гривневу купюру. Може, хтось таким чином хо­тів примножити свої статки...

А насправді дольмен — така собі брама, що, ймовірно, мала астроно­мічне призначення. Наша відповідь славнозвісному британському Стоунхенджу. За ще іншими версіями, дольмен уособлював містичні воро­та між двома світами, або ж слугу­вав воротами на святилище.

Оповита таємницею й глибочезна яма неподалік від дольмена — так званий сухий колодязь. Це, начебто, найкоротший шлях жертви до богів. Проте, вважає М. Ковальчук, містика тут ні до чого: ймовірно, це природ­ний розлом. Або дуже вузький вхід у печеру. А можливо, це незаверше­ний колодязь, бо інших слідів, щоби дістатися до води, тут не знайдено.
Ольга Гофман показує реконструкцію-макет гори Богит
Ольга Гофман показує реконструкцію-макет гори Богит
Найголовнішою «деталлю» Богиту без сумніву є місце, де колись стояв Збруцький ідол. Цю частину гори на­зивають капищем. На ньому добре збереглися доріжка, що веде до не­великої заглибини, розміри якої збігаються з розмірами основи статуї Збруцького ідола. Довкола - вісім жертовних ям. Усе поросле кропивою. Сумісні жертви — переважно злакові зерна. Вони й колись були характерними для процедури задоб­рювання богів, але дотепер триває суперечка: чи приносили язичники в жертву людей?

За словами Ольги Гофман, дирек­тора Гусятинського районного кому­нального краєзнавчого музею, під час розкопок у кількох жертовних ямах були знайдені людські скелети. Однак рідновіри, які саме відвідували музей, заперечили, що їхні попередники ко­лись приносили в жертву людей.

До слова, рішуче налаштованим відвідати Богит раджу спершу піти в музей. Після нього на горі у вашій уяві повністю складеться умовна карта — порослі кропивою «натяки» перет­воряться в повноцінну картину. По-перше, в музеї є археологічна реконструкція-макет гори. На ньому від­творені найменші деталі цього городища-святилища — унікального міс­ця на Тернопіллі. По-друге, посеред музейної кімнати стоїть найточніша копія ідола. Кожна ямка і кожен вис­туп точно повторюють оригінал, який з волі випадку «мешкає» в Краківсь­кому археологічному музеї. Подейку­ють, що коли українці попросили від­дати те, що їм історично належить, поляки відповіли: не буде ідола — можна закривати музей. Копія, як і оригінал, виконана з місцевого гуся­тинського вапняку. Колись її хотіли поставити на Богиті, розповідає пані Ольга, але передумали. Не всім же людям однаково до вподоби багато­божжя. А так чотириликий Світовид у безпеці й доступний для всіх.
Найголовнішою «деталлю» Богиту без сумніву є місце, де колись стояв Збруцький ідол
Найголовнішою «деталлю» Богиту без сумніву є місце, де колись стояв Збруцький ідол
Кам'яного бога давніх слов'ян — Світовида — знайшли у Збручі, по­між селами Личківці та Городниця, що на Тернопільщині, в 1848 році. Дата його народження — IX століття. Одностайності в думці, що саме вті­лено в статуї, науковці ще не дій­шли. За однією версією це — відоб­раження релігійного світогляду на­ших предків. Верхній ярус займають боги Макош із рогом достатку, бо­жество гармонії, краси і любові — Лада з перснем, Перун — громо­вержець і сонячний Даждьбог. У се­редньому — земні люди. А в нижньому — бог скотарства і підзем­них сил Велес, який тримає на пле­чах землю.

Збруцький ідол — витвір унікаль­ний. На відміну від інших кам'яних скульптур, знайдених під час розко­пок у межиріччі Збруча і Дністра, в Побужжі, він чотириликий. Його «поб­ратими» могли похвалитися хіба що одним, двома чи від сили трьома обличчями.

За іншою версією, ідол є своєрідний календар. Адже його обличчя чітко дивилися на чотири сторо­ни світу, поділений він на три гори­зонтальні частини, а отже, у ньому «закладені» дванадцять місяців...

Можливо, історія ще відкриє якісь нові відомості про життя наших пра­щурів, а до того часу ми можемо милуватися вже відкритим. Зрештою, із секретами воно ще цікавіше...

 

До теми:
 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Духовність»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Тільки осягнувши минуле, люди будуть здатні на пророцтва, що спрямовані в майбутнє”
Дмитро Волкогонов

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.