Актуально
20681 перегляд
 |
У парламенті також зареєстровано законопроект, що передбачає запровадження 15% податку на операції із продажу готівкової валюти, який зараховуватиметься до Пенсійного фонду.
"Податок" на виручку експортерів?
Наприкінці минулого тижня президент підписав закон, який надавав право Нацбанку запроваджувати обов’язковий продаж валюти своїм рішенням на термін до півроку.
Проте поки що невідомо, яку саме частину валютної виручки мають продавати експортери. Це буде визначено окремою постановою НБУ. Але вже зараз термін, впродовж якого валютна виручка від експорту має надходити до України, скорочено вдвічі - зі 180 до 90 днів.
Вперше практика обов’язкового продажу 50% валюти експортерами була запроваджена у 1998 році, коли через економічну кризу Україні ледве вдалося уникнути дефолту. Цю норму було скасовано лише у 2005 році.
"Податок" на кошти заробітчан?
Ще однією постановою НБУ запровадив обов’язковий продаж іноземної валюти на суму, еквівалентну понад 150 тисячам гривень на місяць, яку фізичні особи-громадяни України отримують з-за кордону. Цей захід також запроваджено на 6 місяців.
Ці рішення були оприлюднені у понеділок, 19 листопада, - перший робочий день після п’ятниці, 16 листопада, коли курс гривні до долара сягнув 8,35 гривень за долар.
До цього НБУ вже заборонив іноземним інвесторам зараховувати на власні інвестиційні рахунки в Україні готівкові кошти у валюті, змусивши їх обмінювати їх на гривні або ж здійснювати інвестиції у безготівковій формі.
У Нацбанку останні рішення коментують стисло.
"На міжбанку спостерігається величезний попит на долари і вкрай низька пропозиція", - заявила директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова.
Податок на продаж валюти?
ЗМІ також писали і про спільні плани НБУ та міністерства фінансів запровадити податок на продаж валюти та повернути відрахування у Пенсійний фонд при продажу валюти.
Поки що ці плани матеріалізувалися у законопроекті, який передбачає запровадження 15% збору до Пенсійного фонду із суми операції з продажу готівкової валюти, розробленому регіоналом та головою профільного парламентського комітету Віталієм Хомутинніком. Цей законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді і може бути розглянуто в один із двох днів, які депутати нинішнього складу визначили для себе як робочі - 20 листопада або 4 грудня.
У жовтні населення України придбало валюти на суму у 3,34 мільярди доларів. Це є на майже 15% більше, ніж у вересні, проте і вересневий попит населення на валюту був рекордним від часів запровадження так званої "паспортизації" продажу готівкової валюти - 2,9 мільярдів доларів.
Водночас валютні резерви Нацбанку від початку року скоротилися із 32 до менш ніж 27 мільярдів доларів, лише за жовтень їх зменшення перевищило 8%.
"Адміністративно-бюрократична агонія"
Екс-міністр економіки, керівник Центру ринкових реформ Володимир Лановий вважає, що всі ці кроки є свідченням того, що ситуація - і не тільки на валютному ринку, але й загалом в економіці - є справді критичною.
"Громадяни України скуповують долари, а валюти не вистачає, і не тільки для населення, а для економіки в цілому. Наприклад, "Нафтогазу" потрібна валюта, аби розраховуватися із Росією за газ, а її нема де взяти. Нацбанк хоче обмежити доступ населення до валюти, щоб валюта йшла, наприклад, на потреби того ж таки "Нафтогазу". А населення хоче хоч якось забезпечити своє майбутнє і запасається валютою, а не гривнею", - каже економіст.
Водночас, вважає Володимир Лановий, ефекту всі ці заходу НБУ не матимуть.
"Це, швидше за все, якась адміністративно-бюрократична агонія, яка нічого не дасть. Бо в економіці лише те приносить довготривалий результат, що позитивно сприймається громадянами. А те, що побудовано на заборонах, додаткових податках, різних бар’єрах, копіюванні сторінок паспортів - нічого не змінює, і коли люди хочуть купити валюту, вони знайдуть спосіб, як це зробити", - вважає Володимир Лановий.
Кредити МВФ після "подоланої руїни"
Про критичність ситуації в економіці свідчать і кардинальні зміни у тому, як українська влада коментує можливість відновлення співпраці із Міжнародним валютним фондом, погоджуючись тепер не тільки на підвищення тарифів на газ для населення, що два роки було каменем спотикання для отримання чергових позик від фонду, але й на впровадження гнучкішої курсової політики, тоді як до виборів стабільність курсу гривні влада називала серед доказів правильності своєї економічної політики.
Директор Інституту кредитних відносин Київського Національного економічного університету Ігор Івасів каже, що до вимог МВФ треба ставитися критично, але не нехтувати значенням кредитів для всіх учасників ринку.
"Завжди кажуть, що співпраця з МВФ є сигналом для інших міжнародних інвесторів. Але зараз для мене те, як швидко уряду вдасться домовитися про відновлення кредитування, свідчитиме про те, наскільки нагальною є потреба уряду у грошах. При цьому ми маємо розуміти, ліки, що їх пропонує МВФ, є дуже гіркими, а ефект від них - досить сумнівний", - каже експерт.
Утім, про критичність ситуації в українській економіці вже починають говорити і представники влади та Партії регіонів. Навіть лідер цієї партії та прем’єр-міністр Микола Азаров, який до парламентських виборів розповідав, як урядові вдається зберігати стабільність економіки попри несприятливі зовнішні фактори, тепер зауважує у відповідь на критику головного виборчого гасла регіоналів про подолання економічної "руїни": "Так, руїну подолано, але Партія регіонів ніколи не розповідала, що подолано світову економічну кризу, ніколи про це не говорила".
Згідно із останніми даними Державної служби статистики, у жовтні промислове виробництво в Україні скоротилося на 4,2%, негативне сальдо зовнішньої торгівлі перевищило 6,5 мільярдів доларів, а дефіцит бюджету сягнув майже 39 мільярдів гривень.
До теми:
