Актуально
15950 переглядів
 |
Вийти за будь-яку ціну
Foreign Policy пише, що стратегія США на Близькому Сході поступово стає зрозумілою - дозволити Росії та Ірану заглибитися в проблеми Іраку, Сирії та "Ісламської держави", а Вашингтону нарешті піти з регіону.
На думку автора статті Девіда Роткопфа, Барак Обама не хотів надсилати американських військових на Близький Схід для боротьби з ісламістами, які вже відхопили значні частини території Іраку та Сирії. Мета глави Білого дому - зробити так, аби інша країна або група країн довели справу до кінця, вважає автор.
"Путін неодноразово демонстрував, що не вагатиметься надіслати війська... Так само Іран не виявив жодних вагань щодо розширення власного впливу в регіоні за допомогою військ, військових інструкторів чи бійців, спонсорованих ним", - зазначає Foreign Policy.
Видання наголошує, що американський президент усвідомлено надав простір Москві та Тегерану, аби ті могли діяти, як запланували.
"План Обами тепер стає зрозумілим. Ми залишимо Сирію та Ірак росіянам та іранцям", - наголосив автор статті.
На його думку, підхід Росії та Ірану, який полягає у роздмухуванні полум’я в сусідніх країнах, а потім отриманні контролю над частиною їхніх територій, вже був успішно випробуваний в Україні та Грузії, а також дозволив Тегерану наростити вплив від Лівана до Ємена.
"Ми відійшли від типу мислення "перемога за будь-яку ціну" часів Другої світової війни до типу мислення "вихід за будь-яку ціну" часів Обами", - підсумовує видання.
Дипломатичний покер
Американська New York Times аналізує учорашні промови лідерів США та Росії та доходить висновку, що Обама та Путін мають дуже різні погляди на вирішення близькосхідних проблем.
"Якщо прибрати вербальні поєдинки та сталеві погляди за ланчем після вранішніх промов, обидва лідери грали в обережний дипломатичний покер, де кожен намагався маневрувати таким чином, аби змінити позицію противника", - пише газета.
Для Білого дому це означає сприйняти роль Росії в регіоні, але сподіватися, що Москва належно оцінить ризик застрягнути. У Білому домі сподіваються, що це підніме ціну підтримки Асада та змусить Росію відверто працювати задля політичних змін, які приведуть до відставки сирійського лідера, зазначає видання.
Що ж до Кремля, то для нього це означає відновлення такого рівня стабільності в Сирії, який би змусив інших визнати більшу роль Москви на Близькому Сході та більшу військову присутність Росії в регіоні, додає газета.
Тим не менше, в Нью-Йорку сторони навряд чи зблизили позиції щодо політичного майбутнього Асада, підсумовує New York Times.
Зустріч тет-а-тет
Британська Guardian зосереджується на особистій зустрічі лідерів США та Росії після того, як обидва виступили з промовами на Генасамблеї ООН. Зустріч тривала 94 хвилини, що на півгодини більше, ніж планувалося, наголошує видання.
Вийшовши до журналістів, Путін дав зрозуміти, що після розмови з Обамою не змінив своєї думки щодо сирійського лідера.
"Я поважаю своїх колег, американського та французького президентів, але не думаю, що вони є громадянами Сирії, тож не вважаю, що вони мають вирішувати, хто має керувати Сирією", - цитує главу Кремля Guardian.
Тим не менше, газета зазначає, що Путін проявив більше гнучкості, ніж у промові на Генасамблеї, адже визнав, що політична реформа у Дамаску може бути частиною розв’язання сирійської кризи. Водночас він вказав на те, що Асад міг би бути охочим учасником такої реформи.
І Путін, і Обама під час зустрічі були зосереджені і по-діловому налаштовані, пише британське видання, посилаючись на представника американської адміністрації високого рангу.
"Це не була ситуація, коли хтось із них намагався заробити очки під час зустрічі. Думаю, що в обох було бажання знайти спосіб розв’язання сирійського питання", - цитує його Guardian.
Україна і "зовнішні гравці"
Британська Independent акцентує увагу не лише на Сирії та Лівії, але й на Україні, про яку згадав пан Обама під час промови в Нью-Йорку.
"Оптимізм Путіна [на Генасамблеї ООН] був у деякому сенсі разючим, зважаючи на те, що той самий міжнародний орган минулого року формально осудив його за привласнення Криму, після чого на Москву були накладені болючі економічні санкції", - пише газета.
"Ми не можемо стояти осторонь, коли кричуще порушують суверенітет і територіальну цілісність країни. Якщо в Україні це відбудеться без наслідків, те саме може трапитися з будь-якою іншою країною серед тих, що зібралися тут сьогодні", - цитує Обаму видання.
Між тим, Путін в ООН наголосив, що дії Москви в Україні відбулися лише після того, як "зовнішні гравці" збурили країну, пише Independent, зазначаючи, що під зовнішніми гравцями глава Кремля мав на увазі ЄС та США.
Публiкацiї за темою «Політика»:
