Актуально
37005 переглядів
|
Павло Дрьомов (архівне фото) |
Майже так само був вбитий Олександр Бєднов на призвісько «Бетмен» – його кортеж спалили під містом Лутугіне 1 січня 2015 року. За досі невідомими обставинами в січні був розстріляний комендант Первомайська Євген Іщенко на прізвисько «Малиш». Шостого березня в Антрациті невідомі спробували ліквідувати командира підрозділу бойовиків «Русь» Сергія Бондаренка на прізвисько «Бондар». Бойовика намагалися підірвати на вулиці Ростовській за допомогою фугасу спрямованої дії автомобіль, в якому проїжджав «Бондар». Кортеж відомого ватажка бригади «Привид» Олексія Мозгового з Алчевська знищили лише із другої спроби: Мозговий вижив під час першого замаху – невідомі підірвали три вибухові пристрої на виїзді з селища Михайлівка в той момент, коли там рухався його автомобіль, – однак він загинув майже на тому самому місці, але дещо пізніше – наприкінці травня. Автівку підірвали фугасом, а потім розстріляли ватажка «Привиду» і його супутників. І ось тепер, 12 грудня, прийшла черга стахановського «Баті» – Павла Дрьомова.
Окрім характерного «почерку» невідомих вбивць, ці випадки об’єднує те, що кожний із ліквідованих бойовиків входив до лав так званої «сепаратистської опозиції». Всі вони намагалися побудувати власні удільні князівства в окупованих сепаратистами містах південної частини Луганщини. Всі вони відкрито звинувачували головного ватажка «ЛНР» Ігора Плотницького в крадіжках «гуманітарки» і торгівлі вугіллям, чим підривали його авторитет в очах кремлівських кураторів. У кожному з цих вбивств «еленерівці» звинуватили «українські диверсійно-розвідувальні групи», однак не змогли цього довести.
І ще показова деталь – майже всі вбиті носили шапки-кубанки. Тобто, були ланками мережевої структури «нео-казацтва», яку роками відбудовував на Донбасі атаман «Казачої національної гвардії» Микола Козіцин.
Обережний Козіцин вже багато місяців переховується в Ростовській області. І здалека спостерігає, як його «казаків», завдяки яким ще рік тому «Казача національна гвардія» фактично контролювала 80% території так званої «ЛНР», поодинці вбивають.
«Всі вбивства, які були скоєні підступним чином, починаючи з «Бетмена», всі (вбивці – ред.) понесуть відповідальність! І за ті сотні вбитих казаків, і за громадян України і Донбасу, які зараз перебувають у камерах ув’язнення в «Лугандії» – ці мерзотники понесуть відповідальність! Тому що є інформація, що людей катують, вбивають, виколюють очі…» – ось так емоційно і відверто головний атаман «луганських нео-казаків» Микола Козіцин прокоментував новину про загибель Павла Дрьомова.
Саме досвідчений інтриган Козіцин досі залишається головною проблемою Ігоря Плотницького. Навіть із Новочеркаська впливовий отаман може суттєво ускладнити луганським сепаратистам відбудову владної вертикалі. Козіцин має добрі стосунки із помічником президента Росії В’ячеславом Сурковим, в нього є міцні зв’язки з російськими військовими по «казацькій лінії». І ще він дуже майстерно грає на розбіжностях усередині угруповання «ЛНР», обіцяючи майже кожному «опозиціонеру» свою підтримку.
Згадаємо, що той же Павло Дрьомов став «відомим стаханівським казаком» лише після зустрічі з Миколою Козіциним. І пролетарське місто Стаханов влітку 2014 року (вперше за його історію!) миттєво перетворилося на осередок донського казацтва – тоді навіть чиновники одягнули шапки-кубанки, як це вже відбулося в Антрациті або Красному Лучі. Козіцин довів, що «посвята в казаки» можлива будь-де на неконтрольованій Україною території, було б бажання місцевих «баронів».
Однак, чи можливий такий регіональний «казацький» бунт зараз, в часи максимальної концентрації влади в руках Ігоря Плотницького? Коли відомих ватажків «сепаратистського спротиву» знищують поодинці?
Як це не дивно, так. Луганські бойовики готуються до місцевих виборів у 2016 році, які, за попередніми мінськими домовленостями, повинні відбутися узгоджено з українським законодавством.
До теми:
