Княгиня Ольга народилася біля села Підгірці
Музеї та заповідники
55794 перегляди
Опубліковано - 31.10.2006 | Всі публікації | Версія для друку
|
З 1962 року Борис Григорович Возницький є незмінним директором Львівської галереї мистецтв |
Розмова з Борисом Возницьким, директором Львівської галереї мистецтв.У Львівській галереї мистецтв триває виставка “Українсько-польські дослідження резиденцій. Палац у Підгірцях”, присвячена реалізації 2004 року першого етапу українсько-польської науково-дослідної програми обстеження палацового комплексу в Підгірцях. Директор Львівської галереї мистецтв давно стверджує, що в Україні немає місця, де було б більше пам’яток, аніж у Підгірцях...
– Як розпочалася співпраця Львівської галереї та науковців із Польщі?
– 2004 року Національний центр досліджень і документації пам’яток (Польща) та Державна служба охорони культурної спадщини України, Львівська ОДА та НУ “Львівська політехніка” підписали угоду. Мета цієї програми – досліджувати та документувати об’єкти спільної культурної спадщини Польщі й України.
– Що вже зроблено за ці роки в Підгорецькому замку?
– Ми ліквідовували всі зайві забудови, простінки. Це ж був санаторій, до кожного вікна – кімната на два ліжка. То все треба було валити. У рамках проведеннях українсько-польських досліджень у Підгірцях здійснено інвентаризацію елементів садової архітектури, здійснено аналіз рослинного покриву палацового парку, його попереднє археологічне розпізнання. Під час досліджень знайшли піч, яка належить до часів Київської Русі. Це дуже важливо. Наступного року плануємо відкрити частину казематів, зробимо там виставковий зал, де буде представлено Пліснесько (давньоруське городище). Це буде сенсаційне повідомлення – у Пліснеську народилася перша християнка в Україні...
–...княгиня Ольга?
– Ольга, донька великоморальського князя, яку видали заміж у 14 років у Київ. Згідно із записами про народження княгині, вона народилася в Плєськові. Росіяни кажуть, що це Псков, болгари – що Ольга народилася в їхніх Плисках. Найімовірніше, що Плєськов – це і є наше Пліснесько. До відкриття музею маємо намір зробити пам’ятник княгині Ользі, над цим працює група скульпторів та архітекторів.
 |
Замок в Підгірцях. Художник Кароль Ауер. І пол. ХІХ ст. |
– Резиденція в Підгірцях славиться палацово-садовим ансамблем...
– Його створено раніше, ніж Версальський палац. Із Підгорецького замку почали будувати Петербург. Пьотр І побачив замок у Підгірцях і собі почав будувати.
– А скільки потрібно коштів, щоб привести Підгорецький замок до нормального стану?
– На реставраційні роботи в замку необхідно виділяти два мільйони гривень щороку. Крім того, нам бракує спеціалістів із реставрації, які на належному рівні проводили б реставраційні роботи. Ми плануємо створити в Жовкві міжнародний реставраційний центр, щоб хоч якось вирішити це питання. Парадоксальна ситуація – наші реставраційні майстерні дуже бідні, при цьому вони мають дуже багато замовлень, і їм важко зараз щось робити.
– Дуже багато розмов ведуть довкола Гетьманського заїзду, яка ситуація з ним тепер?
– Гетьманський заїзд збудовано в першій половині ХVІІІ століття. Це найстаріший в Україні готель-корчма-ресторан. Наша мета й нині його так використовувати. Але музей не повинен робити це, він не має права мати готель, корчму. Знайшли інвестора – українця з-за кордону, який реставруватиме та зробить ресторан і готель на 40 кімнат.
– Уже давно ведуть розмови про передачу в концесію ще одного замку – Свіржського. Як ви ставитеся до цієї ідеї?
– Щодо цього я вже написав лист Президентові України. Ми відстоюватимемо свою позицію – замок не можна продавати. Ним опікується Спілка архітекторів Львівщини. Уже 32 роки вони там працюють, тепер у них хочуть відібрати і віддати невідомо кому. Ми хочемо перешкодити цьому. І маємо намір спільно з ними зробити там Європейський центр конференцій. Це територія на 22 га з озерами, чудовим лісом. Чому все це повинні віддати якомусь бізнесменові? Вони й так мають палаци, тепер іще замок хочуть.
Розмовляла Аліна Небельмес
Актуально
До теми:
