Актуально
24876 переглядів
 |
Чергове загострення суперечки навколо українських маяків - Міністерство закордонних справ вимагає від російського Чорноморського флоту, повернути Україні станцію радіонавігаційної системи в Генічеську.
Раніше Господарський суд Херсонської області, де знаходиться маяк, ухвалив рішення, вилучити його з ведення російського флоту, аргументуючи це незаконністю його оренди.
Проте росіяни не пустили судового виконавця на станцію. Подібна ситуація спостерігалася раніше й з маяками в районі Севастополя, які мали бути повернуті Україні за рішеннями судів.
Росіяни називають їх несумісними з угодою про базування Чорноморського флоту в Криму.
Тепер обидві сторони покладають сподівання на вирішення проблеми на найвище керівництво України та Росії.
Кореспондент Бі-Бі-Сі запитав колишнього командувача ВМС України віце-адмірала Володимира Безкоровайного як оцінювати ситуацію, що склалася?
- Ми повертаємось знову-таки до підставових моментів. По-перше, об’єкти, які утримуються Росією по частині гідрографічної служби, в основних підписаних угодах не прописані, і тому це утримання є протизаконним, воно ніяким документом, ніякою угодою не дозволено Україною. Друге – не існує документа, згідно з яким цей об’єкт утримується Росією. Тобто в даному випадку потрібно застосовувати навіть не рішення суду, а підрозділи МВС для наведення законного порядку на території України.
В угодах є об’єкти Кача, Севастополь, під Феодосією, в самій Феодосії, точніше, і більше там нічого нема. Що стосується об’єктів гідрографії, то їх в жодному документі немає, не існує легітимного переліку цих об’єктів. Єдиний пункт, який існує легітимно, це в основній угоді написано, що сторони домовились про підписання окремої угоди щодо цього питання. Більше ніякого тексту ніде не існує.
- Чи не повертаються у нас до питання інвентаризації об’єктів Чорноморського флоту, тоді би було зрозуміло все і одній і іншій стороні?
- Я хочу сказати, що це питання принципове для Росії. У 1997 році, коли готувались базові угоди до підписання, представники Росії просили, вимагали, намагалися всіма силами вилучити із документів три слова: тимчасове перебування і оренда. Тоді утримання цих об’єктів перетворювалось в утримання власних об’єктів. Тобто, це було б визнання власності Російської Федерації.
Сьогодні ми маємо політичний документ – базові угоди. Виконавчі документи відсутні. Тобто інвентаризація цих об’єктів не проводиться цілеспрямовано, щоб не узаконювати в законодавстві України факт оренди. Тобто факту оренди у нас узаконеного не існує. Тому росіяни праві з тої точки зору, що наша сторона не може пред’явити Росії, суду легітимний документ про утримання тих чи інших об’єктів. Ми не маємо юридичних відносин на цих об’єктах, ми маємо окупацію.
- За таких обставин Україна, здається, поводиться цивілізовано і вирішує ці проблемні питання через суд, але Росія не визнає рішень суду.
- Україна нічого не проводить і нічого не вирішує, ми просто проявляємо відсутність волі, політичної волі. Політичні угоди, які були підписані у 1997 році Росією прицільно не виконуються. Утримання виконується силовим методом без юридичного оформлення права на оренду.
- Який реальний вихід ви бачите з такої ситуації?
- Реальний вихід тільки один – Конституційний суд має дати правову оцінку виконання угод і на основі цієї правової оцінки треба ставити питання про денонсацію угод як таких, що односторонньо не виконуються російською стороною. Це і буде політична воля.
Ну, а другий шлях, той, який МЗС пропонує – це звертатись в інституції за кордон. Але я хочу вам сказати, що є шлях сильної натури і є шлях "попрошайки". Тому якщо ми почнемо звертатись у міжнародні всякі організації – це шлях слабкої сторони.
- Наскільки, на вашу думку, політична еліта України готова до такого сильного кроку з огляду на брак політичної волі, знаючи апріорі, що Росія дуже вороже поставилася би до такого кроку?
- Вона так і поставиться. Сьогодні політична воля працює на російську сторону.
- Дуже песимістично.
- Реалії такі. Ми почали інвентаризацію фондів, і ми її не закінчили, і не закінчимо. Ніколи не закінчимо.
До теми:
