Актуально
23403 перегляди
 |
У нинішньому варіанті проекту, який розглядався коаліцією, зокрема, немає згадки про вступ України до НАТО і ЄС. Це вже розцінено опозицією як намір переглянути зовнішньополітичний курс.
Попри заяви лідера фракції регіонів Раїси Богатирьової про те, що поки остаточного документа немає і він, мовляв, в стадії обговорення, представники опозиції твердять, що існуюча нинішня редакція закону спрямована на перегляд засад зовнішньої політики.
Попри закон, ухвалений ще 2003 року, який визначив кінцеву мету європейської політики України як вступ до НАТО, правляча коаліція планує виключити із закону про зовнішню політику згадку про вступ до НАТО і ЄС.
Опозиція: це - інтереси Росії
Представники опозиції посилаються на варіант законопроекту, який розглядався на останньому закритому засіданні антикризової коаліції, куди не були запрошені представники президента, а міністр економіки Володимир Макуха сказав, що вже найближчим часом – після доопрацювання документа експертами - він буде внесений до сесійної зали.
Опозиціонери твердять, що ухвалення закону фактично означатиме зміну зовнішньополітичного курсу України.
Член фракції Наша Україна Анатолій Матвієнко сказав Бі-Бі-Сі, що цей документ більше відповідає інтересам Росії, а не національним інтересам України.
"Швидше за все, такий закон може бути лише політичною послугою тим, хто від нас це вимагає, або перед ким ми хочемо в черговий раз лягти. Думаю, що це не Європа. А Росія, очевидно, аж зубами скрегоче, щоб побачити відданість і вірність „пролетарській” єдності. В цьому їх інтерес. Я вважаю, що цей закон є відступом від національних інтересів України”.
Чутки про схвалення
За повідомленнями деяких інформагентств, законопроект був попередньо схвалений прем'єром Віктором Януковичем і спікером Олександром Морозом.
Те, що в документі не має згадки про вступ України до НАТО і ЄС підтвердив, і лідер соціалістичної фракції Іван Бокій, нагадавши, що питання про приєднання до будь яких військово-політичних блоків має вирішуватися шляхом референдуму.
Натомість в законопроекті, як кажуть експерти, неодноразово згадується співпраця в рамках ЄЕП.
Водночас чимало представників фракції Партії регіонів почали однозначно натякати, що спочатку буде ухвалено закон про зовнішню політику, а вже потім призначений міністр закордонних справ, аби він , мовляв, виконував рішення Верховної Ради.
І тому призначення на цю посаду Володимира Огризка, який був правою рукою Бориса Тарасюка, стає, на думку аналітиків, дедалі проблематичнішим. Якщо, звичайно, не відбудуться нові торги між президентом і прем'єром.
"Затягування"
Прем'єр Віктор Янукович, який ще недавно оголосив Володимира Огризка виконувачем обов'язків міністра, нині дещо змінив свою позицію.
Водночас представник фракції Наша Україна Анатолій Матвієнко переконаний, що антикризова коаліція небезпідставно затягує з призначенням МЗС.
"Вони свідомо затягують розгляд подання президента щодо Огризка, - каже він. - Вчора це було видно на засіданні комітету. Ці дві події – призначення МЗС і закон про зовнішню політику – мають логічний зв'язок. Не виключено загострення протистояння, а через 15 днів коаліція буде вносити свою кандидатуру. Може, хочуть в такому марафоні пересилити право президента.”
Експерти теж кажуть про всі ознаки посилення протистояння, адже президент не визнає легітимним Закон про Кабмін і закон про зовнішню політику, скоріш за все, буде ветовано. До того ж, Юлія Тимошенко під час останньої розмови з Віктором Ющенком начебто пообіцяла більше не співпрацювати з антикризовиками під час подолання президентського вето.
Публiкацiї за темою «Політмаразми»:
