Актуально
63651 перегляд
|
Реброплав Мнеміопсис (Mnemiopsis sp.) |
Британські вчені дійшли висновку, що у Чорному морі цих організмів розплодилося так багато, що вони вже майже витіснили рибу. Головним фактором поширення медуз науковці однак вважають надмірний вилов риби.
Звідки медузи потрапили в українські води і чи становлять вони якусь небезпеку для людини?
Про це відповідає морський біолог, викладач Києво-Могилянської академії Євген Дикий, який зараз якраз в Криму.
Євген Дикий: - Ідеться не про медуз, а про споріднені з ними організми, які теж виглядають як медузи – прозорі, драглисті. Тобто, для нефахівця вони дійсно схожі на медузу, але ведуть дещо інший спосіб життя. Це так звані реброплави, яких в Чорному морі донедавна не було. Реброплави живуть в північній Атлантиці.
У 80-ті роки, коли Радянський Союзу масово завозив хліб із Канади, із баластними водами вантажних кораблів реброплав мнеміопсис (Mnemiopsis sp.) завезли з північної Атлантики до Чорного моря. Тут він не мав природних ворогів, зате мав потужну кормову базу.
Харчується ця істота тим самим, що і багато промислових риб, а саме дрібним плангтоном. Крім того, він не гребує ікрою риб. Таким чином завезення реброплава мнеміопсиса в Чорне море фактично стало екологічною катастрофою.
Після його завезення улови чорноморської хамси впали в 15 разів. Цьому не можна було дати раду ніяк. Однак в середині 90-их років, коли пішла нова хвиля активного мореплавства, то із баластними водами кораблів завезли другий вид реблоплавів, який називаться берое, теж з північної Атлантики. Цей реброплав берое (Beroe spp.) - це спеціалізований хижак, який харчується лише іншими реброплавами. Цей хижак почав знижувати чисельність мнеміопсиса.
Таким чином, починаючи із середини 90-их ситуація дещо покращилася. Але я гадаю, що ці два чужорідні види в Чорному морі так назавжди і залишаться. Боротися з ними нереально. Але в системі встановилася природна рівновага.
Публiкацiї за темою «Довкілля»:
