Актуально
18683 перегляди
 |
Борис Тарасюк відповідав на запитання слухачів та ведучої Ольги Бетко.
Б.Тарасюк: У 2000-му році я зрозумів, що реалізувати те, що я вбачав національними інтересами держави за політичного режиму Кучми неможливо, тому я пішов з дипломатії, пішов з держаної служби, що для мене було не так легко і став безробітним, пішов у політику і я усвідомив, що лише через політику я можу щось змінити у цій державі. Таким чином я приєднався до політики з 2001-го року…
Хто має очолити блок Нашої України, Правиці та Самооборони?
Б.Тарасюк: Хочу сказати, що це не є головним питанням для тих, хто займається створення мегаблоку демократичних сил. У нас це питання навіть і не стояло під час переговорів. І ті розмови про те, хто буде в першій 5-ці чи десятці є для мене дивиною, оскільки ми ніколи не обговорювали цих питань. Ми обговорювали питання стратегічні, питання доцільності утворення блоку, на яких засадах він буде утворюватися, як буде позиціювати себе після переходу до влади, тобто в більшості. Зараз ми не завершили обговорення лише одного питання - про назву блоку.
Якщо на виборах переможе партія Януковича, що робитиме Ющенко і опозиція?
Б.Тарасюк: Звичайно, що ніхто не може виключати і такого розвитку подій, як і протилежного. Я належу до прихильників протилежного прогнозу. Я лише нагадаю, що під час виборів 2006-го року перемога дісталася представникам помаранчевого табору. На жаль, через зраду соціалістів не відбулася та більшість, але це не означає, що симпатії виборців змінилися. Я смію стверджувати, що результат позачергових виборів буде приблизно таким, яким був і під час виборів минулого року. Отже, що помаранчеві сили – це демократична коаліція, назва якої ще не оформилася і блок Юлії Тимошенко - отримають більшість в розмірі 3-5%.
Про "чвари серед партнерів по коаліції демократичних сил"
Б.Тарасюк: Деякі недолугі висловлювання наших партнерів на адресу своїх партнерів пояснюються або власними амбіціями, або власними завищеними оцінками, або політичною юністю. Інакше важко зрозуміти логіку такого роду випадів проти своїх партнерів, тому я вважаю, що треба зосередитися на пошуку спільних елементів для всіх представників демократичних сил, які мають всі шанси і зобов’язані перед суспільством об’єднатися, аніж займатися розборками.
Ви не проти знову стати міністром закордонних справ?
Б.Тарасюк: Я хочу сказати, що я маю достатню кваліфікацію, досвід, і сил і енергії, щоб продовжити цю діяльність, але для мене це не головне. Я не належу до тих політиків, в тому числі і серед представників блоку широких демократичних сил, які зараз ставлять головним питання про розподіл посад. Для мене це не є сенсом життя.
Коли буде залагоджено кордони з Росією?
Б.Тарасюк: Кордону, в тому розумінні, в якому є кордон між Україною і західними сусідами, на кордоні з Росією не існує. Я особисто бачив цей кордон на Луганській частині кордону і повинен сказати, що там кордону немає. Це є архіважлива справа. Справа перш за все для Держкомкордону і для уряду України, для всієї української держави. Необхідно навести порядок на наших кордонах – там, де їх не було за часів Радянського Союзу, в нормальному розумінні цього слова. Оскільки кордони з Росією та іншими сусідами з колишніх республік колишнього Радянського Союзу, вони фактично перетворилися на такий розподіл між кримінальними авторитетами по обидва боки кордону. Криміналітет, на жаль, править бал на цих кордонах. Це кордон і з Білоруссю, і з Росією, і з Молдовою, і з Придністров’ям.
Чи бачите ви себе у ролі президента у майбутньому?
Б.Тарасюк: Це не просте запитання. З одного боку для менеінтереси держави і суспільства - понад усе. Я це довів своєю діяльністю. З іншого боку я виходжу з того, що ми доклали багато зусиль для того аби українським президентом став Віктор Ющенко. Особисто я дуже ціную Віктора Ющенка з яким ми знайомі ще з 1993 року. А щодо виборів, знаєте, я намагаюся стежити за соціологічними опитуваннями. І от у тих опитуваннях у плані того кого хочуть бачити президентом, чи то навмисне чи не навмисне, мого імені немає. Тому досить важливо адекватно себе оцінювати. А щодо питання кандидата у президенти - тут має вирішувати партія. На сьогодні особисто я б підтримував Віктора Ющенка.
Чому Борис Тарасюк не розірвав договір з Росією щодо базування там російського флоту?
Б.Тарасюк: По-перше Борис Тарасюк, яку б владу він не мав, не має повноважень денонсувати двосторонні угоди. Таке право має лише парламент України. Верховна Рада схвалила угоду про базування Чорноморського флоту Росії і лише Верховна Рада може ухвалювати рішення про денонсування тієї угоди. У нашій Верховній Раді, як ви розумієте, досі не було переважної чи ж конституційної більшості про-державницьких, про-українських сил. Лише наявність подібної більшості може поставити на порядок денний питання про захист інтересів нашої держави. А щодо самого перебування російського флоту можу зазначити, що Росія порушує певні частини тієї угоди. Можу навести приклади. Це і невиконання рішень українських судів щодо передання об"єктів гідрографічного і навігаційного обладнання. Це і порушення у плані пересування російських військовослужбовців тереном Криму, і порушення наших законів щодо проведення військових навчань. І тут ми повинні домагатися виконання Росією тих домовленостей. Я особисто тим займався а також цим займався пан Огризко. І саме тому, що він намагався відстояти інтереси нашої держави очевидно все це викликало таку алергію у нашій урядовій коаліції яка не пропустила його на посаду міністра закордонних справ. Тому я вважаю що обов"язком всіх гілок влади в Україні, і уряду, і Верховної Ради є забезпечення інтересів України у питаннях тимчасового базування Чорноморського флоту Росії на терені України. І також тут йдеться про інтереси громади міста Севастополя яка з причини невиконання Росією українського законодавства щодо плати за оренду землі та приміщень, втрачає суми, що на думку фахівців становлять суму у розмірі двох - двох з половиною мільярдів доларів на рік.
Яка роль України у новітній "Холодній війні" яка розпочинається між Росією та Заходом?
Б.Тарасюк: Росія останньо почала демонструвати нову якість, яка полягає у тому, що Москва дедалі активніше намагається повернути собі роль, що належала Радянському Союзові. Роль наддержави яка впливає на всі світові процеси. Чи вдається це Росії а чи ж ні - це вже питання інше. Але я хочі сказати, що Росія почала використовувати такий елемент у своїй політиці як монополія на постачання газу до об"єднаної Європи. При цьому не лише свого газу а й газу з Середньої Азії. По-друге дещо здивувало останнє висловлювання керівництва Російської Федерації щодо того, що Захід не той, і Україна не та а лише Росія демократична. Як на мене саме цим Росія ускладнила свої стосунки з ЄС та НАТО. У тойсам час постає питання - навіщо це Росія робить? Очевидно тут гору беруть внутрішньополітичні моменти, зокрема наближення виборів у тій країні. А щодо України у цьому випадку, я вважаю, що Захід не належним чином оцінює потенціал і можливості Києва. Бо ж Україна є монополістом у постачаннях російського та середньоазійського газу до Європи, бо ж ці постачання проходять тереном України. І у цьому Захід повинен розглядати Україну таким саме важливим партнером як і Росію. Цього на разі не відбувається.
У чому позитив європейських амбіцій України?
Б.Тарасюк: Якщо Україна бажає стати частиною демократичної, об"єднаної, безпечної Європи ці амбіції мають бути для нас головним. Так саме є головним для нас обрання стратегічгного курсу. Чи ми йдемо назад, там де ми вже були у Радянському Союзі, а чи ж ми будемо невід"ємною частиною нової об"єднаної Європи. Я вважаю, що Україна має визначитись концептуально, як це зробили країни центрально-східної Європи і балтійські країни на початку 90-их років. А у нас з цього приводу і далі тривають дискусії. На користь євро-напрямку свідчить і статистика. Так 180 євро нині є пересічною місячною зарплатнею в Україні тоді як у нових країнах ЄС цей показник становить 500-700 євро. Таким чином якщо ми беремо собі за планку стандарти, що існують у Європейському Союзі а не у Росії, то цілком природньо, що нам варто приділити зусилля і час аби тієї планки досягти. Це тривалий процес який наші сусіди подолали за 7-10 років. Отож Україні також потрібно буде не менше часу.
Як Ви розумієте європейські цінності і як вони відрізняються від цінностей з інших континентів?
Б.Тарасюк: Річ у тім, що європейські цінності складалися впродовж століть. І сьогодні європейські цінності довели свою найвищу спроможність порівняно до цінностей, що існують на різних континентах в інших системах. Це і вищі стандарти соціального захисту, вищі стандарти демократії, вищі стандарти захисту навколишнього середовища. Це зрештою безпека і вищий економічний рівень розвитку. І все це охороняється єдиною системою безпеки якою є НАТО.
Україна не має виразної політики щодо маси українських заробітчан, що працюють за кордоном. Чи можливі тут якісь зміни?
Б.Тарасюк: Як на мене ганьбою є те, що мільйони українців змушені шукати кращої долі за кордоном. Відтак у першу чергу варто забезпечити пристойні умови роботи і оплати праці для громадян України у такий спосіб зменшивши мотивацію для тих хто змушений їхати за кордон. По-друге ми маємо велику кількість українських громадян які чи на леґальних чи на нелеґальних підставах працюють за кордоном. Відповідно хтось з них має а хтось зовсім не має правового захисту. Тому українські дипломатичні установи за кордоном мають надати подібний захист шляхом двосторонніх угод, і з 13 країнами вже подібні угоди укладено.
Чому аби потрапити до США у Західній Україні треба заплатити 14 тисяч доларів і хто на цьому наживається?
Б.Тарасюк: Тут йдеться у першу чергу про тих хто має справу з ділками, що вештаються навколо американського та інших посольств. Тому тут більше запитання до правоохоронних органів.
Як можна запропонувати або реально втілити боротьбу з корупцією як у Вашому колишньому міністерстві так і у країні у цілому?
Б.Тарасюк: Загального рецепту аби сказали і все змінилося немає. Треба спершу припинити прихід на державні посади непатріотичних, непорядних людей.
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
