Актуально
24581 перегляд
|
Володя Івасюк зі своєю одногрупницею Марією Соколовською-Марчук, якій він присвятив пісню «Червона рута». Фото невідомого студента-медика. З архіву Марії Соколовської. |
"Пісню записували 3 ночі підряд. Вдень дуже шумно було, тролейбуси поряд їздили. У нас було чотири години: з 1-ї ночі до 5-ї ранку, коли вони не ходили. За "Червону руту" отримав спочатку догану, а потім грамоту. Як тільки її випустили в ефір на телебачення восени 1970-го року, мій місцевий чернівецький начальник викликав мене на ковер і вручив догану. Не така, як всі, була. Наступного дня приходжу на лєтучку, а мені скасували догану і вручають грамоту. То зверху, з Києва лист прийшов, дуже розхвалювало центральне начальство пісню", - розказав Стріхович, повідомляє NEWSru.ua.
За словами подруги композитора акторки Віри Хом'юк, прем'єра "Червоної рути" відбулась раніше - у серпні 1970 року у Карпатах.
"Я тоді йому сказала: "Володя, пісня буде всесвітньо відомою! Ти прославишся!". А потім сама собі думаю, прибріхую я трохи. За декілька місяців екзамени не могла вчити через те, що жила у гуртожитку, а там з кожного вікна лунала "Червона рута", - розповіла Хом'юк.
Володимир Івасюк - видатний український композитор і поет. Один із основоположників української естрадної музики. Автор ста семи пісень, п'ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до декількох спектаклів.
Він був професійним медиком і скрипалем, відмінно грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Майстрово виконував свої пісні. Володів образотворчим талантом, був неординарним художником і потрапив до сотні Великих українців.
Івасюк помер у 1979 році. Його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом.
Більше новин за темою «Мистецький погляд»:
