Актуально
4357 переглядів
|
Мінськ-2010. Розгон демонстрації протесту проти недемократичних виборів |
Внесення політичної номенклатури до «чорного списку» ЄС донині було одним з найбільш дієвих заходів впливу з боку Євросоюзу. Як правило, чиновники не зовсім демократичних країн полюбляють відвідувати демократичну Європу, і, на відміну від пересічних громадян, можуть собі це дозволити. Заборона на в’їзд до ЄС є для них відчутним обмеженням.
Список нев’їздних білоруських чиновників Брюссель вперше склав 2006 року. Тоді там було 40 осіб, був у ньому й президент Лукашенко. 2008-го року, після звільнення кількох відомих діячів опозиції, 36 урядовцям в’їзд до ЄС дозволили. Як повідомив міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, нині триває робота над новим переліком осіб, проект документу містить уже близько ста імен з білоруської верхівки.
За словами Більдта, ЄС має слідувати логіці попередньої політики: коли в Білорусі не залишилося політичних в’язнів, Брюссель зробив кроки назустріч. Утім нині, після нещодавніх акцій протесту, кількість ув’язнених помітно зросла.
«Чорним списком» не обмежаться
Євросоюз, водночас, не обмежиться лише «чорним списком». Обіцяна економічна допомога обсягом 3 мільярди євро буде заморожена, Білорусь не запрошуватимуть на заходи у межах політики Східного партнерства, зокрема, на саміт у Будапешті в травні. Натомість збільшать фінансування проектів у неурядовому секторі, можливо буде скасована оплата за шенгенські візи для молоді, студентів, вчителів, працівників неурядових оргаізацій.
Кілька країн Євросоюзу, зокрема Чехія, вимагають скликати позачергове засідання міністрів закордонних справ ЄС, щоб запровадити санкції щодо Білорусі. Але Німеччина та Швеція вважають за краще дочекатися рішення наради глав МЗС країн Євросоюзу 31 січня.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
