Актуально
27400 переглядів
 |
Чистий четвер |
Християнське свято Воскресіння Хри(е)стового називається Великоднем – тобто Великим днем. І ця назва зберіглася тільки в Україні та Білорусі, а разом з нею – давня народна обрядова складова цього найбільшого християнського свята.
В четвер останнього перед Великоднем тижня, який називається “Чистим четвергом”, необхідно ретельно вимитись. А ще краще – вимитися до сходу сонця "незайманою" джерельною водою, а в купіль покласти дві писанки.
Особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів.
Раніше в селах в чистий четвер ввечорі, як настануть сутінки, запалювалися вогнища – і в них горіло сміття після прибирання і весь торішній непотріб. Вогнем очищували повітря аж до неба, щоб землю звільнити від всякої нечисти і щоб урожай був добрий. Цей вогонь нікуди не можна було брати – навіть попіл – сам мусив погаснути.
Вогонь, як і вода, здавна мали очищуючу функцію. І якщо вода після заходу сонця робилася "нечистою", бо в нічній темряві в неї можуть зануритися хвороби та представники нечистої сили, вогонь завжди був чистим. Він міг навіть "нечисту воду" очистити. Тому в усіх обрядах, що пов'язані з очищенням, огонь відрграє головну роль.
В чистий четвер, наприклад, на Волині ще до світанку господар або старший син – хто перший встане – біг до воріт із жмутком соломи і розкладав вогонь коло хати, проти воріт, підтримуючи його аж до сходу сонця.
Виготовлена на Чистий четвер свічка захищає оселю від пожеж, тих, хто в ній мешкає, від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах, як раніше запалювали на пагорбах за селом. Необхідно будь-що, ні в якому разі не загасивши, донести цей вогник до свого будинку.
В Чистий Четвер на тій же Волині свічкою, що нею принесли вогонь із церкви, накурюють хрести на дверях, щоб позбутися хвороби.
А ще в народі існує повір'я, що на Чистий четвер Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати Мертвецький Великдень.
До теми:
