Актуально
5615 переглядів
 |
Прагнення українців жити в Європі ніщо? |
Майже п’ять років, з весни 2007-го, тривали переговори щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною. З технічної точки зору, переговорний процес вважається завершеним.
Проте з політичної точки зору, укладення цієї фундаментальної для майбутніх відносин між Брюсселем і Києвом угоди є проблематичним. Головне питання на сьогодні обертається навколо перспективи парафування документу, за яким мало би відбутися його підписання й ратифікація органами Європейського Союзу та парламентами країн-членів спільноти.
На тлі актуальної політичної ситуації в Україні є підстави сумніватися, що парафування відбудеться цього року, як того прагнули Київ і Брюссель. Передусім тінь на укладення Угоди кидає обвинувальний вирок колишній прем’єр-міністру України і лідеру української опозиції Юлії Тимошенко. Суд над нею ЄС вважає політично вмотивованим і поставив долю Угоди про асоціацію в пряму залежність від звільнення Тимошенко.
Дилема Євросоюзу або «забагато Тимошенко»
Таку позицію вважає неправильною Сьюзен Стюарт, експерт німецького фонду «Наука й політика». Європейський Союз, наголосила Стюарт в розмові з Deutsche Welle, упродовж останніх місяців занадто сильно сфокусував увагу на справі Юлії Тимошенко. «ЄС очікував, що Україна піде на поступки, Тимошенко вийде на волю й буде далі займатися політикою. Але цього не сталося», – каже експерт.
Лідер опозиції залишається у в’язниці, а Європейський Союз завів себе у глухий кут, вважає Стюарт. «Якщо відступити зараз від вимог у справі Тимошенко, то виникне враження, що ЄС не можна довіряти. Якщо ж Євросоюз наполягатиме далі на своїх вимогах, то не буде укладено Угоду про асоціацію», – каже експерт.
Який вихід?
Сьюзен Стюарт вважає, що Європейський Союз має поставити умову: угода про асоціацію буде підписана лише тоді, якщо Україна досягне поліпшення ситуації з демократією. Якщо ж нема прогресу, то нема й угоди. Сьюзен Стюарт пропонує ЄС створити такий собі каталог вимог, які стосуватимуться реформ у конкретних галузях, а також назвати конкретні кроки й часові рамки, яких очікував би Брюссель від Києва.
Яким просуватиметься надалі ухвалення Угоди, спрогнозувати важко. Як повідомило інформагентство «Інтерфакс», в українському міністерстві закордонних справ припускають, що на саміті 19 грудня в Києві взагалі лише оголосять про завершення переговорів. Саме над такою заявою нині працюють українські дипломати. А от формального парафування на саміті може й не відбутися, повідомив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин.
Економічний аспект
«Не слід сприймати саміт 19 грудня, як день остаточного рішення, коли йдеться про все або нічого», – застеріг в інтерв’ю Deutsche Welle Рикардо Джуччі, експерт Німецької групи радників при уряді України. Діалог між ЄС і Україною буде продовжуватися за будь-яких обставин, вважає експерт.
З економічної точки зору Угода про асоціацію вигідна обом сторонам. Її «ядром» є Угода про вільну торгівлю (англійська абревіатура – DCFTA), яка означатиме для України кращий доступ до ринків ЄС, зниження митних зборів, підняття стандартів виробництва українських товарів й збільшення інвестицій.
Часто аргументом європейських політиків на користь якомога швидшого ухвалення Угоди про асоціацію України з ЄС є небезпека занадто сильного зближення України з Росією. Обидва німецькі експерти вважають, що гіпотетично такий варіант можливий. Але підстав для занадто великого занепокоєння не бачать ні Сьюзен Стюарт, ні Рікардо Джуччі.
Більше новин за темою «Політика»:
