Аратта - На головну

11 липня 2025, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


У Європі чути барабани холодної війни, а Росія вважає Україну своєю територією

Світ навколо нас 6702 перегляди

Опубліковано - 14.02.2007 11:14 | Всі новини | Версія для друку

У Європі чути барабани холодної війни, а Росія вважає Україну своєю територією
У Європі чути барабани холодної війни, а Росія вважає Україну своєю територією
Тема Росії і європейської безпеки сьогодні є головною для європейських газет. Велика кількість публікацій на цю тему підігрівається продовженням політичних заяв російського президента Владіміра Путіна вже після Мюнхена. Газети пишуть не лише про занепокоєння войовничою риторикою Кремля в ЄС, а й про загрозу Україні.

Німецьке видання «Фокус» пише про «новий тон» у риториці глави Кремля Владіміра Путіна, а саме — «тональність, притаманну холодній війні», яку Європа почула вперше за довгий час у виступі Путіна в Мюнхені. Це ж німецьке видання зауважує, що така тональність усередині Росії «стала вже звичною справою» і додає, що «барабани холодної війни звучать у російських засобах інформації все потужніше», а «Європою бродить примара нової холодної війни».

Характеризуючи наростання російської войовничості напередодні президентських виборів у Росії, європейські видання все ж звертають увагу на продовження войовничої риторики Путіна і під час його турне країнами Перської затоки.

Газовий картель, російські вибори і Україна

Лондонська «Ґардіан» пише, що Росія знову налякала Європу розмовами про створення газового картелю з Іраном та Катаром, про що Путін усерйоз заявив під час розмови з еміром Катару. «Ґардіан» наводить слова аналітика з енергетичного ринку з відомої групи Опенгеймера з Нью-Йорка, котрий сказав: «Глобального газового ринку поки що не існує, і якщо Росія, Катар та Іран домовляться, то це змусить Захід розробляти категорію газових запасів, віддалених від центрів споживання і переробки, наприклад, на Алясці чи ще десь».
Німецький «Фокус» також наводить як приклад войовничості російських політиків і засобів інформації Росії, коли в українському Криму висадилися влітку 2006 року 200 американських резервістів для участі у маневрах «Партнерство заради миру». Тоді в Росії інформували про «вторгнення на російську територію», незважаючи на те, що й Росія бере участь у таких маневрах НАТО.

Це ж видання додає, що в Росії стало патріотичною ноткою сипати щоденно антизахідними гаслами і президент Путін почав використовувати їх на міжнародній арені. Хоча чимало аналітиків, як пише «Фокус», кажуть, що така риторика стала поширеною в Росії лише з передвиборчих міркувань, бо «нова російська еліта за всієї антизахідної риторики … надає перевагу вкладанню грошей у швейцарські банки».
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Знаєте, що таке малорос? Ні? Паршивець, просто кажучи, ні те ні се. Він, бачите, собі з походження — українець, з виховання — руський, з переконань — неук у всьому, що торкається рідного народу, по вдачі — боягуз, себелюб, раб. От це — малорос.”
Володимир Винниченко

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.