Науковці довели, що релігія не впливає на мораль і поведінку людей
У світі науки
21103 перегляди
Опубліковано - 19.01.2016 03:54 | Всі новини | Версія для друку
 |
Науковці довели, що релігія не впливає на мораль і поведінку людей |
Науковці з університету Манчестера (Великобританія) заявили, що моральність і моральні цінності людини в сучасному суспільстві в основному не пов’язані з релігійністю."В останні роки релігія втратила свої позиції в багатьох європейських країнах. Кожне нове покоління менш релігійне за попереднє, так що я зацікавилася, чи варто нам чекати падіння моральності", - заявила доктор Інґрід Шторм (Ingrid Storm) з університету Манчестера, - повідомляє
"Naked Science".
Результати дослідження говорять, що релігія пов’язана лише з деякими моральними цінностями, і зв’язок цей простежується лише в релігійних країнах, жителі яких не довіряють державі.
Учасникам опитувань, які проводилися в 48 європейських країнах в період з 1981 по 2008 роки, задавали питання, як часто вони могли виправдати різну спірну поведінку. Доктор Шторм класифікувала ці поведінки у двох моральних вимірах.
Перший - коли людина йде проти традицій, наприклад, виправдовуючи аборти і гомосексуальність. Другий ж більше відноситься до виправдання протизаконної поведінки, здатної завдати шкоди іншим, наприклад брехні, шахрайства і злодійства.
За словами дослідниці, європейці нині готові виправдати поведінку, яка спрямована проти традиції, але відношення до асоціальної поведінки не змінилося, коли мова йде про порушення закону або шкоду іншим.
"Зі зменшенням релігійності в Європі виросло прийняття власного погляду на речі, що пов’язані з сексуальністю і сім’єю. Кожне нове покоління стає все більш ліберальним в цих питаннях. Одночасно немає жодних доказів, що моральні цінності стали більш корисливими чи антисоціальними", - стверджує Інґрід Шторм.
Отже, як відзначають експерти, падіння релігійності не означає падіння моральності як такої. Дослідження виявило, що релігійні люди в середньому хоч і трохи менш меркантильні та корисливі, проте головним чином це викликано їхнім віком. Середньостатистична віруюча людина старша за середньостатистичну нерелігійну людину, а літні люди в цілому не схильні виправдовувати прагнення до особистої вигоди.
 |
|
Як відзначають експерти, падіння релігійності не означає падіння моральності як такої. Дослідження виявило, що релігійні люди в середньому хоч і трохи менш меркантильні та корисливі, проте головним чином це викликано їхнім віком |
"Релігійна віра і поклоніння можуть утворювати велику різницю в моралі в країнах, які можна назвати релігійними. Але щоб бути ефективним, релігійні норми повинні бути узгоджені з мораллю суспільства, релігійними нормами інших конфесій, сімейними традиціями та нормами соціальних і політичних інститутів", - уклала доктор Шторм.
Це не перше дослідження, яке довело відсутність зв’язку між мораллю і релігією; попередні дослідження щоразу доводили, що ваше почуття правильного і неправильного в значній мірі залежить не від від релігії, а від вашої власної моральності, - у будь-яких життєвих ситуаціях.
Існує багато інших факторів, які впливають на моральність, пише інтернет-видання
BUSTLE, а саме -
вік,
рівень культури та освіченості,
поточний економічний статус,
прагнення до збагачення.
Окремо варто зазначити вплив
структури головного мозку. Дослідження показали, що три частини мозку беруть участь в обробці морального прийняття рішень: медіальна префронтальна кора головного мозку, задня частина поясної звивини (Gyrus cinguli) і кутова скронева (Gyrus angularis). Крім того, численні дослідження показали, що зниження активності в певних областях мозку, - в результаті травми або тимчасової дії, - може повністю змінити наш моральний рівень прийняття рішень.
Визначальним фактором також є
емоційна відстань до об’єкту впливу: наприклад в екстремальній ситуації людина рятує життя того хто їй ближче, хоча допомоги може потребувати більша кількість людей і людина також може їх врятувати, але при цьому пожертвувати життям тієї однієї. Тож питання чиє життя потрібно рятувати в першу чергу, - однієї людини чи групи людей, вже виходить за межі простої етичної проблеми і викликає моральний парадокс відомий в філософії як
"проблема вагонетки".
Актуально
Більше новин за темою «У світі науки»:
