Актуально
1620 переглядів
 |
Парламент ухвалив закон про олігархів. Як Зеленський боротиметься з великими бізнесменами |
Закон, що має назву "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)", підтримали 279 депутатів при 226 необхідних.
Це фракція "Слуга народу"(229 голосів), група "Довіра"(15) і "За Майбутнє"(18) та фракція "Голос"(11). У "Голосі" закон підтримала група, яка протистоїть лідеру партії Кірі Рудик.
Закон критикує опозиція, а також голова парламенту Дмитро Разумков.
Документ, ухвалений у першому читанні, спікер спрямував до Венеціанської комісії на експертизу. 22 вересня він заявив, що залежно від висновків експертів Ради Європи, закон можуть переглянути.
Висновок Венеціанської комісії має надійти у грудні.
До другого читання документа депутати подали понад 1200 поправок.
Опозиціонери вимагали повного розгляду усіх поправок до проєкту, проте фракція "Слуга народу" та віцеспікер Руслан Стефанчук домоглись скороченого розгляду.
Це викликало бурю емоцій в парламенті та навіть спроби блокувати трибуну.
За що критикують?
Головна критика документа стосувалася повноважень Ради нацбезпеки і оборони України визначати, хто є олігархом. Однак і інші статті критикували і називали популістськими та такими, що не мають правових механізмів для реалізації.
Зокрема, спікер парламенту Дмитро Разумков напередодні в ефірі телеканалу "Прямий", власником якого є Петро Порошенко, заявив, що надання РНБО права визначати, хто олігарх, а хто ні - антиконституційна норма, бо РНБО за Конституцією не має таких повноважень.
Спікер Ради також вважає, що боротися з олігархами можна і без спеціального закону, а удосконаливши антимонопольне та антикорупційне законодавство.
Опозиційні фракції називають закон інструментом політичних переслідувань критиків влади.
Що у законі
Закон передбачає, що РНБО включатиме особу до реєстру олігархів за наявності трьох із чотирьох ознак:
- значний вплив на засоби масової інформації;
- участь у політичному житті;
- бенефіціарне володіння компанією-монополістом;
статки понад 1 млн прожиткових мінімумів (близько 83 млн доларів).
РНБО формуватиме та вестиме реєстр олігархів, а також забезпечуватиме відкритий, цілодобовий доступ до нього.
Президент України є керівником РНБО та фактично контролює його роботу.
Якщо особу визнають олігархом, вона не зможе фінансово підтримувати політичні партії напряму чи через інших осіб, а також брати участь у купівлі об’єктів великої приватизації.
Крім того, олігархи повинні подавати такі самі декларації, як і держслужбовці за законом "Про запобігання корупції".
РНБО зможе ухвалити рішення про виключення із реєстру олігархів особи, якщо вона матиме дві і менше із перерахованих ознак.
Значний вплив на ЗМІ, що є - згідно із законом - однією із ознак олігарха, передбачає, що ця особа є бенефіціаром або контролером певного ЗМІ, тобто отримує прибутки чи керує ним.
Експерти припускають, що для виключення з переліку олігархів великі бізнесмени будуть змушені продавати свої ЗМІ.
У законі також передбачили наслідки для тих, хто контактуватиме із олігархами.
Ідеться про посадових осіб. Вони після контактів з олігархом або його представником не пізніше, ніж на наступний день мають заповнити на сайті РНБО декларацію про контакти. "Контактом" з олігархом вважається зустріч і розмова, зокрема і онлайн.
До переліку публічних службовців, які мають звітувати про такі контакти, потрапили президент, керівники та депутати парламенту, урядовці, очільники правоохоронних, антикорупційних і силових органів, Нацбанку, судді Конституційного суду, глава Фонду держмайна, члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. У переліку також керівники Антимонопольного комітету,
Рахункової палати, ЦВК, Вищої ради правосуддя, секретар РНБО і його заступники, а також очільники Національного агентства з питань запобігання корупції, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки та їхні заступники.
Секретар РНБО Олексій Данілов назвав президенський законопроєкт важливим кроком до деолігархізації.
"Представник олігарха" та інші нові деталі закону
Хоча до законопроєкту депутати подали понад 1200 поправок, профільний комітет врахував лише деякі з них. Один з лідерів фракції "Голос" Ярослав Железняк у Facebook узагальнив, що саме змінилося у документі до другого читання.
До документа додали поняття "представник олігарха" - особи, яка проводить зустрічі і бесіди з публічними службовцями від імені або в інтересах олігарха.
Також з’явилося тлумачення, що таке ознака участі в політичному житті: це фінансування діяльності політичної партії, політичної агітації або проведення мітингів або демонстрацій з політичними вимогами.
Однією з ознак участі в політичному житті тепер буде виплата грошових коштів, здійснення робіт, надання товарів або послуг на користь учасників політичної агітації, мітингів або демонстрацій з політичними вимогами або членів їх сімей.
"Фактично під такі критерії може потрапити майже кожен громадянин", - зазначає Ярослав Железняк.
До суперечливої статті закону про РНБО, яка визначатиме, хто є олігархом, додали норму про обов’язкову участь олігарха у засіданні РНБО, де ухвалюватиметься рішення про включення в реєстр. А члени РНБО зобов’язані будуть аргументувати, чому вони відносять людину до олігархів.
Вимогою до реєстру олігархів тепер буде внесення інформація про юридичних осіб, бенефіціаром яких є олігарх, і про осіб і партії, на політичну діяльність яких олігарх давав гроші.
Уточнюється, що контактом з олігархом є навіть телефонна розмова.
До великого переліку посадових осіб, які будуть зобов’язані декларувати контакти з олігархом, додали керівників держпідприємств, голову Агентства з розшуку та менеджменту активів, держслужбовців категорії "б", патронатних службовців ОПУ, ВРУ, в тому числі помічників депутатів.
Якщо посадові особи несвоєчасно подаватимуть або взагалі не подадуть декларації про контакти з олігархами, їх можуть звільнити з роботи. Це стосується керівників Антимонопольного комітету, голови та заступників голови Фонду держмайна, Генпрокурора та його заступників.
Ще під час презентації закону про олігархів на початку літа секретар РНБО Олексій Данилов заявляв, що під визначення "олігарх" може потрапити 13 людей.
Раніше президент Зеленський заявляв, що у разі провалу у парламенті закону про деолігархізацію він винесе його на всеукраїнський референдум.
Вплив на ЗМІ
У тексті є багато визначень, пов’язаних із різними засобами масової інформації - телебаченням, друкованими та інтернет-виданнями, а також про те, кому вони можуть належати. Що наштовхує на думку, що одна з головних цілей - обмежити вплив олігархів на політику та вибори, який їм дають підконтрольні ЗМІ.
За проєктом закону, медійний вплив визначається тим, що підозрювана в олігархії особа є бенефіціаром або контролером певного ЗМІ, тобто отримує прибутки чи керує ним.
Ця норма може також застосовуватися і ретроспективно, коли такі ознаки були на час введення закону в дію, а потім ЗМІ опинилося в руках "пов’язаної особи", наприклад, телеканал "переписали на кота".
Кому належать головні "кнопки" країни
Майже всі українські політичні та інформаційні телеканали належать особам, яких президент Зеленський перелічив у своєму березневому зверненні, коли оголосив про наміри приборкати олігархів.
За даними оголошеної структури власності, яку мають публікувати телевізійники, телеканал "Україна" та "Україна 24" входять до групи SCM, контрольованої найбагатшим українським бізнесменом Рінатом Ахметовим.
Серед власників "Інтеру" вказані Дмитро Фірташ, а також Сергій Льовочкін та Валерій Хорошковський.
Телеканал "1+1" належить Ігорю Коломойському.
Телеканали ICTV та СТБ належать бізнесмену Віктору Пінчуку та його дружині Олені, доньці президента Леоніда Кучми.
"5 канал" та "Прямий" належать експрезиденту та члену парламенту Петру Порошенку.
Канал "Еспресо" - сину бізнесмена Костянтина Жеваго, Івану Жеваго.
У лютому цього року президент Зеленський затвердив рішення РНБО про запровадження санкцій щодо народного депутата "ОПЗЖ" Тараса Козака, а також телеканалів "112", "ZIK" та "NewsOne", які йому належать.
Ці канали також пов’язували із Віктором Медведчуком. Вони зникли з ефіру.
Прикметно, що якщо медійні активи особи, підозрюваної в олігархії, перейдуть до особи з бездоганною діловою репутацією, то нового власника ЗМІ вже не розглядатимуть як можливого олігарха.
Бездоганність репутації покупця ЗМІ підтверджує Національна Рада з телебачення та радіомовлення.
Більше новин за темою «Влада»:
