- Гоголь, зупиняючись у німецьких готелях, підписувався як “Гоголь-українець”. Гоголя не любили в Росії, бо героїчною і красивою показував він Україну, а нерозумною і дикою Московщину. “Киньмо Московщину… Для кого ми працюємо?… Поїдемо до Києва, адже він наш, не їхній”, – писав він у листі до другого українця – Михайла Максимовича, видатного нашого вченого-природознавця, історика, філософа, фольклориста.
Вона існувала на місці колишнього козацького міста Самарь (тепер - Новомосковськ) більше 300 років тому. Знахідки - а це майже півтори тисячі експонатів - виставлено в місцевому історичному музеї імені Яворницького.
Фортецю збудували російські війська в другій половині 17 століття. Проте незабаром знищили через дипломатичні сварки. Пошуки та суперечки вчених щодо місця існування Богородицької фортеці тривали з кінця 18 століття.
Впродовж останніх п'яти років Дніпропетровські науковці проводили розкопки на місці колишнього козацького міста Самарь. Знахідки довели - саме тут стояла Богородицька фортеця.
Лідія Голубчик, директорка Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей:
"По цим знахідкам ми можемо реконструювати історію цієї фортеці, її життя, і зможемо узнати, чим займалися люди, котрі тут жили. Дуже цікавий матеріал!
Серед того, що знайшли археологи, - орденські монети, торгівельні пломби 1524 року, особисті, адміністративні й військові печатки, натільні хрести, численні предмети побуту та деталі військової зброї. Є тут і пов'язана з козацьким фольклором "куля для нечистої сили".
Відкриття дніпропетровських учених також спростувало найпоширенішу думку, що козаки були першими, хто жив на цих теренах.
Алла Москалець, старша наукова співробітниця Дніпропетровського історичного музею імені Дмитра Яворницького:
"Крім того, історія цієї фортеці - а вона почалася не в кінці 17 століття, вона була побудована вже на насидженому місці, про що говорять знайдені речі, які давніше 17 століття і свідчать про те, що життя тут ніколи не переривалося.
Наразі науковці переймаються проблемою продовження досліджень. Якщо їх припинити, неодмінно прийдуть незвані гості - чорні археологи. Тому фахівці пропонують створити на території колишньої Богородицької фортеці історико-археологічний ландшафтний заповідник.
Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема.
Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час.
Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.” Олександр Довженко