Актуально
19013 переглядів
Пам'ятки мар'янівської культури виявлено лише на більш північних територіях (Десна, Сейм), а бондарихинські поселення зустрічаються і в південних районах Лісостепу, що свідчить про поступове розселення протягом віків носіїв цих культур у південному напрямку.
У той час, коли на Правобережжі України розвивались тшинецько-комарівська і білогрудівська культури, а в степах Східної Європи мешкали племена катакомбної і зрубної культур, значна частина Лісостепу України і Лівобережного Полісся була зайнята населенням, що залишило пам'ятки мар'янівської і бондарихинської культур.
Назви їх походять від поселень біля с. Мар'янівка на Сеймі (розкопки М. Я. Рудинського в 1930 р.) та в урочищі Бондариха поблизу м. Ізюм на Сіверському Дінці (розкопки Д. Я. Телегіна, В. А. Іллінської в 1951 і 1953 рр.). Пізніше цікаві поселення цих культур були досліджені поблизу сіл Малі Будки Сумської області на Сулі, Студенок на Сіверському Дінці, Хухра та Ницаха у верхів'ях Ворскли.
Таким чином, територія поширення поселень мар'янівської і бондарихинської культур охоплює долини Десни, Сейму, Сули, Ворскли, Сіверського Дінця й Осколу. Їх західним кордоном є Дніпро, східний проходить у межах Росії.
Мар'янівська культура датується ХVІІІ-ХІІ ст. до н.е., хронологічно стикується і еволюційно переростає в бондарихинську, яка тривала протягом XII—VIII ст. до н.е. У більшості вчених не викликає сумніву той факт, що мар'янівська і бондарихинська культури генетично пов'язані між собою, інколи їх вважають однією мар'янівсько-бондарихинською культурою.
Основним фактом, що доводить такий зв'язок, є спорідненість кераміки. У цьому плані інтерес становлять поселення Малі Будки, Студенок V, де знайдено типово мар'янівський посуд і кераміку, характерну для бондарихинської культури, оскільки це свідчить про те, що життя тут тривало без перерви протягом усього бронзового віку і жили на цих поселеннях племена близьких між собою мар'янівської і бондарихинської культур, остання з яких послідовно змінила першу.
Що ж до питання про походження мар'янівської культури, то більшість вчених відзначають типологічну близькість між нею та неолітичною культурою ямково-гребінцевої кераміки за крем'яними виробами та за формою, орнаментом і технологією виготовлення глиняного посуду. Територія поширення обох культур на території України, в основному, та сама.
Племена мар'янівської і бондарихинської культур вели досить осілий спосіб життя. На всіх розкопаних поселеннях виявлено рештки жител напівземлянкового типу. Вони були прямокутні за формою, в центрі — відкрите, обкладене каменем, вогнище. Житло, розкопане на поселенні Студенок, мало два виходи — "літній" і "зимовий". Останній мав вигляд довгого напівпідземного коридора. Населення, в основному, займалося розведенням великої і дрібної рогатої худоби, свиней та землеробством.
Знаряддя праці досліджуваних культур виготовлялися часто з кременю і кварциту: зернотерки, прості клиноподібні сокири, скребки, ножі; виявлено також крем'яні вкладиші серпів і вістря стріл з двобічною оббивкою. На більш пізніх етапах культур з'являються бронзові речі — кинджали, шила. В житлах Студенка і Бондарихи знайдено матриці для відливання сокир-кельтів. На пізніх поселеннях бондарихинської культури знайдено залізні речі — шила, ножі.
Кераміка представлена, в основному, горщиками з широковідкритим горлом і невеликим плоским дном. Орнамент, що складається з ямок різної форми, відбитків гребінцевого штампа чи відрізків так званого перевитого шнура ("гусеничка"), покриває, зазвичай, всю поверхню посуду. На мар'янівському посуді візерунок більш густий, ямки, звичайно, круглі, частіше зустрічаються гусеничний і гребінцевий штампи. На бондарихинських горщиках орнамент дуже розріджений, інколи він нанесений лише під вінцями, на зрізах яких часто є насічки. Для бондарихинського посуду характерний також оригінальний тип візерунка у вигляді наколотих трикутників, а також валиковий елемент орнаменту.
Як і в зрубній культурі, зустрічається посуд із загадковими знаками. Один такий горщечок з "піктограмою" знайдено, наприклад, у житлі на поселенні Бондариха. Його поверхня покрита прокресленими фігурами і знаками у вигляді хрестиків, наколотих трикутників тощо. Горнятко висотою всього кілька сантиметрів, безперечно, мало якесь культове призначення.
Пам'ятки мар'янівської культури виявлено лише на більш північних територіях (Десна, Сейм), а бондарихинські поселення зустрічаються і в південних районах Лісостепу, що свідчить про поступове розселення протягом віків носіїв цих культур у південному напрямку.
|
Публiкацiї за темою «Історія»:
