Актуально
23968 переглядів
|
Дьйордь Шьопфлін |
Про це в інтерв’ю DW заявив депутат Європарламенту (ЄНП) від Угорщини Дьйордь Шьопфлін.
Deutsche Welle: Пане Шьопфлін, донедавна серед європейських оглядачів побутувала думка, що у Києва взагалі немає стратегії лобіювання в інститутах ЄС. Тепер вона з'явилася?
Дьйордь Шьопфлін: Ця стратегія полягає у тому, щоб запевняти у європейському майбутньому Україні, в адаптації держави до стандартів ЄС, насправді, у багатьох розуміннях, цього взагалі не роблячи. Це повинно створювати імітацію роботи. У реальності ж створюється режим, який іде прямо у розріз з "Копенгагенськими критеріями" (Критерії вступу до ЄС, затвердженні 1993 р. прим. ред.).
DW: З іншого боку, можливо, у ЄС нарешті задоволені стабілізацією політичної ситуації в Україні, до чого ЄС так довго закликав?
Д.Ш. Я погоджуюся, що створюється порядок. Але на певному етапі він стає авторитарним. У порівнянні з колишнім безладом вони таки створюють порядок, але ж у цій системі місця для плюралізму, полярності думок вже немає. І тоді все, що іде в розріз з офіційною думкою, трактується владою як зазіхання на цей порядок. Риторика є дуже, так би мовити, "євровідповідною", реальність - ні. Тому українська влада намагається користуватися європейською риторикою, аби налагодити контакти з Брюсселем, навіть коли щось зовсім інше відбувається. Це не монопольна система, але система гегемонії, де є трошки місця для альтернативних думок, та насправді вся влада сконцентрована у Партії регіонів, і вони поширюють свій вплив вже й на Захід України.
DW: І така модель управління - це суто український винахід?
Д.Ш. Це не сталінська система, але точно путінська. Гадаю, що Янукович - це найкращий учень Путіна. Вони добре виконали працю, це дуже складні особи, яким вдається переконувати тих, хто хоче бути переконаним. Зокрема, в тому, що в Україні постає "нормальна європейська система управління зі своїми особливостями". Це наслідування російського прикладу, мені здається. Тож навіщо наслідувати приклад Білорусі? Можна спробувати створити і власну модель напівавторитарного режиму гегемонії. Все до цього іде. Звичайно, зміни і повороти завжди можливі у політиці, але зараз все вказує на те, що Україна продовжуватиме рухатися цим шляхом.
DW: В контексті прийдешнього саміту Україна-ЄС. Партія, до якої Ви належите, має добрі контакти з українською опозицією. А саме опозиціонерів глава президентської адміністрації Льовочкін звинуватив у підриві результативності саміту..
Д.Ш. Це лише підтверджує мою думку про те, що система Януковича є недемократичною. Вони не дозволять опозиції виступати проти. З моєї ж точки зору, є абсолютно легітимним те, що українська опозиція контактує зі своїми західними колегами. Тим більше, що Партія регіонів підписала днями меморандум про співпрацю з європейськими соціалістами. Тож в чому різниця? В тому, що системі Януковича не подобається, коли західні сусіди України чи країни ще західніше критикують Київ за недотримання стандартів демократії? Влада ж використовує тут подвійні стандарти, але такою є природа цієї системи. Так поводять себе авторитарні режими.
DW: Говорячи про західних сусідів. Чи не турбує ту ж Угорщину чи Польщу перетворення, які відбуваються в українських сусідів?
Д.Ш. Що стосується поляків, то перед ними справді постала дилема. Вони вклали купу енергії, сил і моральних старань в те, щоб Україна залишалась стратегічним східним сусідом. Отже, якщо питання втрати Україною (цього статусу - прим. ред.) справді постане, Польща буде сильно уражена. Що ж до інших західних сусідів України, гадаю, вони з тривогою дивляться на ситуацію, сподіваючись на зміни і на те, що система Януковича врешті-решт зверне увагу на інтереси західних сусідів України. Ця команда при владі менше року, побачимо, що буде далі.
DW: А чим тоді пояснити досить обережну позицію Європейського Союзу?
Д.Ш. Євросоюз також вклав чимало енергії та сил і тепер не має бажання відмовлятися від напрацювань. А ще Євросоюз дуже повільно визнає те, що сталися зміни. А ще треба зважати й на лобіювання європейських соціалістів, які відстоюють сторону Януковича.
Публiкацiї за темою «Світ про Україну»:
