- одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень - це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. На Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів...
Екстраверти товариські і легко вливаються в колектив; інтроверти ж знаходять натхнення у відокремленому, спокійному оточенні
Поширена думка, що екстраверти досягають більшого успіху в житті, піддала сумніву автор нової популярної книжки про психологію, що з’явилася недавно на книжкових ятках Великобританії, Сюзан Кейн.
Насправді інтроверти не менш успішні, стверджує вона.
Чому ж тоді в сучасному західному суспільстві процвітає дискримінація по відношенню до інтровертів?
У своїй книзі "Тиша: сила інтровертів в світі, який не може замовкнути" автор Сюзан Кейн до списку інтровертів зараховує президента США Барака Обаму, авторку серії книг про Гаррі Поттера Джоан Роулінг і співзасновника фірми Apple Стіва Возняка.
Автор переконана, що по своїй натурі інтроверти не обов’язково повинні бути сором’язливими або антисоціальними; просто вони вважають за краще знаходитися в менш стимулюючому оточенні, черпаючи енергію в спокійній обстановці і роздумах.
“Багато хто недооцінює і не розуміє інтровертів, але у них є маса переваг: вони можуть загострювати свою увагу на ключових питаннях і концентруватися, вони дуже наполегливі” - Сюзан Кейн
Від "Культури характеру" до "Культури особистості"
"Всі ми бачили пропозиції про роботу, в яких виділяються такі якості, як жвавість, здатність "працювати в команді" і товариськість, - говорить Кейн. - Вміння знаходити спільну мову з іншими грає чималу роль в корпоративних принципах сучасного професійного світу".
"Однак дослідження вказують на відсутність будь-якого зв’язку між балакучістю і генеруванням ідей", - зазначає письменниця.
Кейн визнає, що сама належить до інтровертної групи, і зауважує, що подібна "дискримінація" спостерігається не тільки в компаніях, але навіть у школах, де заохочуються "звернення до класу" і різні групові заняття.
Письменниця вважає, що ця тенденція стала наслідком зростаючої ролі "культури особистості", яка робить наголос на важливість харизми, в порівнянні зі згасаючою "культурою характеру", в якій основною цінністю була висока моральність. Ця тенденція розвивалася в міру того, як сучасне суспільство переходило від сільського господарства до підприємництва.
Тим не менш, Кейн впевнена, що роль інтровертів в суспільстві необхідно відродити.
"Багато хто недооцінює і не розуміє інтровертів, але у них є маса переваг: вони можуть загострювати свою увагу на ключових питаннях і концентруватися, вони також дуже наполегливі", - відзначає вона.
Автор праці зараховує до списку інтровертів Барака Обаму і авторку книг про Гаррі Поттера Джоан Роулінг
Мімікрія екстравертності
Бізнес-аналітик з Канади Марк Дайкман визнає, що у нього виникали проблеми соціального характеру: йому було важко влитися в колектив і висловлювати свою думку на корпоративних зустрічах, але він пристосувався створювати видимість "відкритості".
"Я навчився поводитися як екстраверт, - пояснює Дайкман. - Думаю, багато хто в підсумку звикає до правил гри, щоб нормально функціонувати в сучасному суспільстві".
Психолог Фелісіті Лі, що спеціалізується на проблемах, пов’язаних з професійною діяльністю, вважає, що подібна "мімікрія" цілком допустима, але така поведінка може призвести до підвищеної втоми.
"Можна бути екстравертом або інтровертом, але при цьому розуміти свою роль в суспільстві і вміти її виконувати, а можна не розуміти, - каже вона. - Екстраверт - риса характеру, яка не має відношення до надбаної здатності контролювати емоції".
Джо Сильвестр, професор організаційної психології в Лондонській бізнес-школі "Касс", не здивований тим, що потреба в екстравертах набагато вища - багато роботодавців виходять із міркувань, що екстраверти частіше стають лідерами.
“В успішних організаціях менеджери зобов’язані шукати баланс між різними типами людей, часто уникаючи поверхневих суджень і вишукуючи корисні для компанії кадри навіть серед тих, хто не кричить на всю вулицю про свої вміння” - Річард Додд
“Продай себе”
Проте ця гіпотеза вірна далеко не у всіх сферах: наприклад, політикам не вигідно розкривати всі карти, - їм набагато важливіше вміти відсторонитися від дискусії і вислухати думки інших, а потім вже робити власні висновки.
Аналогічна ситуація спостерігається в сфері торгівлі: якщо продавцеві в магазині корисно бути відкритим і товариським, то, наприклад, людині, що продає свій товар вченим і дослідникам, простіше бути інтровертом, оскільки людям традиційно простіше спілкуватися зі схожими на себе.
Співробітник британської торгової організації British Retail Consortium Річард Додд і зовсім вважає, що людей неможливо розділити на дві чіткі групи, оскільки в кожній людині присутні ті чи інші якості від екстравертів та інтровертів.
"Іноді необхідно "продати себе": продемонструвати потенційному роботодавцеві свої досягнення і якості, але для декого це зробити простіше, ніж для інших", - говорить Додд.
"Але я вважаю, що в успішних організаціях менеджери зобов’язані шукати баланс між різними типами людей, часто уникаючи поверхневих оцінок і вишукуючи корисні для компанії кадри навіть серед тих, хто не кричить на всю вулицю про свої вміння".
Знаєте, що таке малорос? Ні? Паршивець, просто кажучи, ні те ні се. Він, бачите, собі з походження — українець, з виховання — руський, з переконань — неук у всьому, що торкається рідного народу, по вдачі — боягуз, себелюб, раб. От це — малорос.” Володимир Винниченко
Актуально
78903 перегляди
До теми:
