Актуально
1879 переглядів
|
Фотографія поширена Службою безпеки України, на якій згідно з твердженнями - найманці приватної військової компанії Вагнер у невказаному місці |
Суперечливі повідомлення про операцію стали джерелом палких дискусій і звинувачень відомих в Україні як Вагнергейт.
У репортажі CNN у середу було вказано, що українські державні представники відмовилися коментувати цю тему телеканалу.
Але в той же день радник українського президента Михайло Подоляк заявив українським ЗМІ, що на CNN повторили «російську дезінформацію».
Український посадовець особливо наголосив на анонімності джерел репортажу.
«...Анонімні відставники - і це ключове - щось підтверджують. Інше анонімне джерело щось спростовує. Ще раз: анонімні, без прізвища, без посади і, отже, джерела, що не мають інформаційної та репутаційної цінності», - цитує радника державне українське агентство Укрінформ.
На тлі тверджень критиків про буцім-то провал операції, спричинений зливом таємних розвідданих, чільні українські посадовці довго заперечували сам факт операції, але у червні 2021 року президент Володимир Зеленський заявив, що йдеться про діяльність спецслужб інших країн.
У репортажі CNN неназвані колишні офіцери української розвідки повідомили, що та операція мала технічну і фінансову підтримку від американського Центрального розвідувального управління.
При цьому телеканал зауважує, що «чільний американський посадовець назвав ті твердження неправдивими».
33 вагнерівці
Приватною військовою компанією Вагнер називають групи найманців, яких пов’язують з наближеним до російського президента Путіна підприємцем Євгенієм Пригожиним, хоч він і заперечує це.
Журналістські розслідування дають підстави вважати, що компанія Вагнер почала активну діяльність з 2014 року у бойових діях проти України на Донбасі.
Згодом були повідомлення про дії вагнерівців також у Сирії, Лівії, в Центральноафриканській республіці.
Те що названо операцією українських спецслужб фактично провалилося, коли 29 липня 2020 року білоруські спецслужби поблизу Мінська заарештували 33 найманців, які вважали, що вони готувалися вилетіти до Венесуели.
Президент Володимир Зеленський тоді закликав білоруську владу видати затриманих Україні для з’ясування їхньої причетності до війни на Донбасі.
Але білоруський правитель Олександр Лукашенко після розмови з російським президентом Володимиром Путіним вирішив повернути їх до Росії.
Як розповіли співрозмовники CNN, в межах тієї операції українська розвідслужба під виглядом російської приватної військової компанії оголосила набір найманців для охорони нафтових об’єктів у Венесуелі, обіцяючи кожному $5000 місячної платні.
На це зголосилися сотні осіб і вже на тому етапі українська розвідка здобула багато інформації необхідної для опізнання осіб, які воювали на сході України.
«Вони почали розповідати про себе, надсилали нам документи, військові посвідчення і докази того, де вони воювали», - цитує CNN співрозмовника, який вказав, що найманці надсилали навіть фотографії та відеозаписи.
Один з тих відеозаписів, копію якого отримав телеканал CNN, показує бойовиків з рештками збитого на Донбасі українського військового літака, в якому загинули десятки українських солдатів.
Українські співрозмовники сказали американському телеканалу, що вони працювали над опізнанням тих осіб, щоб притягнути їх до відповідальності.
Інші найманці пов’язали себе з подіями довкола збиття у липні 2014 року над східною Україною малайзійського авіалайнера MH17, в результаті якого загинули усі 298 людей в літаку.
В Нідерландах зараз відбувається судовий процес над чотирма підозрюваними особами: трьома громадянами Росії і одним місцевим мешканцем Донецької області.
Міжнародне слідство назвало тих осіб, яких судять заочно, причетними до завезення у де-факто контрольовані Росією райони Донеччини російської ракетної установки Бук, якою був збитий пасажирський авіалайнер.
Публiкацiї за темою «Політика»:
