Актуально
2424 перегляди
 |
Вони збираються в центрі столиці з рюкзаками та спальними мішками, закуповують зимові речі та їжу й влаштовують мітинги прямо на вулиці. Ми розпитали мешканців Мінська про ситуацію з біженцями та ставлення до них.
Усі імена героїв у матеріалі змінені на їхнє прохання.
Їхати на кордон чи чекати?
"На вихідних вони зібралися біля торгового центру "Галерея" і проводили там збори. Було видно, що серед них немає єдиної думки, вони сперечалися, ніби не знали, як вчинити: чи їхати на кордон, чи чекати", - розповідає ВВС мешканка Мінська Марія.
Марія працює за 10 хвилин їзди від Немиги - одного з центральних районів Мінська. Саме тут уже більше місяця регулярно збираються юрби мігрантів з Близького Сходу. Як правило, вони стоять уздовж проспекту Переможців з важкими похідними рюкзаками та сумками, перемовляються між собою та на щось чекають.
Як розповіли ВВС місцеві жителі, торговий центр "Галерея", розташований на проспекті Переможців у центрі міста, став однією з головних пам’яток для мігрантів. Тут вони закуповують білоруські сім-карти та теплий одяг, обмінюють валюту та користуються безкоштовним вайфаєм.
"У районі "Галереї" їх сила-силенна, - розповіла ВВС мешканка Мінська Надія. - На вході до торгового центру навіть повісили оголошення: "З туристичними рюкзаками вхід заборонено".
Біля обмінника стоїть охорона, бо вони там постійно юрмляться. Вони стоять і зі зворотного боку торгового центру. Вони якийсь час блукають, потім сідають у таксі та їдуть кудись, знайомі бачили, як їх забирали автобусами прямо біля "Галереї".
Надія мешкає у центрі Мінська в районі вулиці Леніна. Вона каже, що часто бачить біженців на ґанку готелю неподалік будинку: "Ті, хто багатший - сидять у номерах готелю, ті, хто бідніші - ночують у холі".
Як нам розповіли, схожа ситуація в іншому готелі Мінська: там, за словами очевидців, у номерах ночують по десять біженців, багато хто сидить на підлозі в коридорі, місцева адміністрація стверджує, що "надійшли вказівки надати їм комфорт".
"У мене на подвір’ї є центр сестринського догляду - на кшталт хоспісу, куди кладуть людей похилого віку, - продовжує Надія. - Нещодавно ми бачили, як біженці виходили звідти і завантажувалися в машину, мабуть, їх заселяють тепер і туди".
За словами Надії, мігрантів можна зустріти й на Ждановичах (ринок одягу, розташований за пів години їзди від центру).
"У мене там працює подруга, каже, мужики з пачками грошей закуповують теплий одяг та мішки, тусуються у дворах Лебяжого (житловий район, розташований неподалік ринку). Батьки бояться за своїх дітей, ходять зустрічати їх після школи".
"Турпоїздки" до Мінська
Мігранти прилітають до Білорусі з країн Близького Сходу, сподіваючись потрапити до ЄС через наземні пункти пропуску. Здебільшого це громадяни Іраку та Сирії.
На батьківщині туристичні агенції почали рекламувати їм поїздки до Білорусі, пропонуючи при цьому житло та працевлаштування у країнах ЄС.
Біженці платять тисячі доларів за переліт, проживання у Мінську та "трансфер" прямо до кордону з ЄС (були випадки, коли мігрантів підвозили до кордону таксисти).
Євросоюз звинувачує Олександра Лукашенка в організації подібних "турпоїздок", щоб розхитати ЄС, Мінськ систематично заперечує це і звинувачує Польщу у нелюдському ставленні до мігрантів.
Лише за минулий тиждень на прикордонному переході "Брузги-Кузня" зібралося близько чотирьох тисяч біженців.
У вихідні серед мігрантів поширилася інформація, що на польський кордон прибудуть німецькі автобуси, які доправлять людей до Німеччини (пізніше МЗС Німеччини спростувало цю інформацію, а Лукашенко запропонував відправляти мігрантів літаками "Белавіа" до Мюнхена).
Попри нульові температури, антисанітарію та ночівлю просто неба, біженці продовжують прибувати до стихійного табору.
"Абсолютно звичайні люди"
"Це (наплив мігрантів. - Ред.) стало помітним явищем уже кілька місяців: місцеві жителі жартують, що у Мінську з’явився свій східний чи арабський квартал", - розповів в ефірі "Дождя" політолог та журналіст Ігор Ільяш.
Ільяш каже, що на мігрантів у Мінську реагують по-різному: одні співпереживають їм і навіть намагаються чимось допомогти (на одному з відеозаписів видно, як місцеві жителі роздають мігрантам їжу), інші побоюються.
"Один таксист розповів мені, що намагається не брати замовлення, які йдуть із цього району (Немига): він припускає, що це можуть бути мігранти і побоюється їх, - розповів Ігор Ільяш. - Ходять різні чутки, що вони не платять за проїзд, що з ними бувають конфлікти".
"Багато білорусів бачать у мігрантах ситуативних союзників Лукашенка, - продовжує Ільяш. - Він використовує їх як знаряддя у політичному протистоянні з Європою. Кінцева мета такого протистояння - збереження режиму, збереження всього того, з чим сьогодні стикаються білоруси: беззаконня, репресії. Частина людей проєктує своє ставлення до режиму Лукашенка на мігрантів, вони вважають, що ті допомагають режиму і жодного співчуття до них не може бути".
У мешканки Мінська Марії інша думка. "Це абсолютно звичайні люди, які продовжують приїздити сюди - їх стає дедалі більше з кожним днем, - каже вона. - Таке відчуття, що вони ніби в пастці, їх використовують як живий матеріал, щоб створити конфронтацію. Мені шкода їх, вони пішаки у цій грі".
Деякі білоруси взагалі звинувачують у тому, що відбувається на кордоні, Польщу і просять ЄС прийняти мігрантів.
"Мені шкода цих людей, - каже мешканка Мінська Світлана. - Я щиро не розумію, чому Польща їх до себе не пускає. Поки білоруська сторона надає допомогу біженцям, полякам не шкода цих людей, це все якось не по-людськи з їхнього боку".
Публiкацiї за темою «Політика»:
