Актуально
2656 переглядів
 |
Розмова відбувалася по захищеному каналу відеозв’язку двох лідерів, який використали вперше, і тривала приблизно дві години. При цьому Путін перебував у своїй резиденції в Сочі.
За підсумками розмови у Білому домі повідомили, що президент Байден попередив Путіна про "економічні заходи" проти Росії та збільшення оборонної допомоги Україні у випадку агресії. У Кремлі натомість зазначили, що Володимир Путін доводив, що Київ здійснює "демонтаж" мінських угод і вимагав юридичних гарантій нерозширення НАТО на Схід.
Водночас обидві сторони погодилися продовжувати комунікацію щодо України.
Версія Білого Дому
Як повідомляє пресслужба Білого Дому, Джо Байден висловив "глибоке занепокоєння" США та американських союзників з приводу оточення України російськими військовими силами.
"Президент Байден ... дав чітко зрозуміти, що США та наші союзники відповідатимуть сильними економічними та іншими заходами у разі військової ескалації. Президент Байден підтвердив свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та закликав до деескалації та повернення до дипломатії", - йдеться в повідомленні.
Обидва президенти доручили своїм командам продовжити комунікацію, повідомляє пресслужба Білого Дому.
"...США будуть робити це у тісній координації з союзниками та партнерами", - наголошують у Вашингтоні.
Приблизно о 22:00 за київським часом радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван на брифінгу повідомив про деталі розмови, яку він назвав "корисною" для представлення позиції США.
"Президент Байден прямо сказав президенту Путіну, що якщо Росія і далі здійснюватиме вторгнення на територію України, США та наші європейські союзники відповідатимуть сильними економічними заходами. Ми надамо додаткові оборонні матеріали українцям, у кількості більшій за ту, що вже надана, і ми посилимо наших союзників з НАТО на східному фланзі", - повідомив він.
За словами Саллівана, у питанні посилення союзників з НАТО йдеться про Польщу, Румунію та країни Балтії.
У відповідь на питання журналістів щодо економічних заходів, які США готові застосувати щодо Росії, Салліван заявив: "Речі, які ми не зробили у 2014 році, зараз ми готові зробити. Ми поки хочемо обговорювати це з росіянами, а не говорити публічно".
"Заходи, які ми представили під час перемовин, розроблені таким чином, що якщо Росія обере шлях подальшого вторгнення, будуть ці наслідки", - додав він.
Водночас під час розмови Байден переконував Путіна, що є інший шлях вирішення конфліктів через деескалацію та дипломатію, і саме цей шлях підтримують США, повідомив радник Байдена. Зокрема, у Вашингтоні впевнені у можливості розв’язання конфлікту на Донбасі через мінські домовленості та перемовини у нормандському форматі.
У відповідь на питання журналіста, чи став світ безпечнішим після розмови Байдена та Путіна, радник Байдена заявив, що це залежатиме від конкретних дій Росії, але передбачень у Вашингтоні не робитимуть.
Саллівана також запитали про "кошмарний сценарій" одночасного вторгнення армії Китаю на Тайвань та російської армії в Україну.
"США збираються зробити всі можливі кроки, у стримуванні та дипломатії, щоб тайваньський сценарій, про який ви згадали, ніколи не стався, і намагаються попередити і стримати вторгнення в Україну - це мета нашої політики зараз", - відповів радник президента США.
"Спробам насильницьким шляхом змінити кордони території будь-якої країни треба чинити опір", - підкреслив Салліван.
За словами Саллівана, Байден вже обговорив результати розмови з Путіним з лідерами Британії, Франції, Німеччини та Італії, а у четвер, 9 грудня, проведе телефонну розмову з Володимиром Зеленським. США перебувають у постійному контакті з українським керівництвом, яке підтримує дипломатичне вирішення конфлікту на Донбасі, підкреслив радник Байдена.
Після пресконференції Саллівана посольство США в Україні повідомило у Twitter, що всупереч повідомленням деяких ЗМІ "уряд США наразі не розглядає питання про евакуацію урядового персоналу США або американських громадян з України".
Версія Кремля
Пресслужба президента Росії опублікувала свою версію розмови двох лідерів через кілька годин після відеозустрічі.
У Кремлі заявили, що обговорення ситуації в Україні та відсутності прогресу у виконанні мінських угод 2015 року було ключовою темою під час відеозустрічі.
"Президент Росії на конкретних прикладах проілюстрував деструктивну лінію Києва, спрямовану на повний демонтаж Мінських угод та домовленостей, досягнутих у "нормандському форматі", висловив серйозне занепокоєння з приводу провокаційних дій Києва проти Донбасу", - повідомляють у Кремлі.
У відповідь на слова Байдена про "загрозливий" характер пересування російських військ поблизу українських кордонів та попередження про санкції, президент Росії звинуватив НАТО у спробі "освоєння" України.
"Володимир Путін у відповідь наголосив, що не слід перекладати відповідальність на плечі Росії, оскільки саме НАТО вживає небезпечних спроб освоєння української території та нарощує військовий потенціал у наших рубежів", - повідомляють у Кремлі.
Путін під час розмови також вимагав ухвалення юридичних гарантій щодо виключення розширення НАТО на Схід та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь.
Водночас у Кремлі підтвердили, що комунікація Росії та США щодо усіх цих "чутливих питань" триватиме.
У коментарі російському інформагентству ТАСС заступник голови комітету Ради федерації з міжнародних питань, член "Єдиної Росії" Володимир Джабаров заявив, що перемовини дають надію на "конструктив та налагодження діалогу".
"Сподіватимемося, що Байден заспокоїть своїх союзників, що все нормально, вони зберігають позиції, але в цілому, я думаю, він дасть зрозуміти, що конфронтація не потрібна ні американцям, ні Росії", - заявив російський політик.
Водночас він припустив, що Білий Дім опублікував заздалегідь підготовлений пресреліз за підсумками зустрічі, щоб заспокоїти американські еліти.
"Оточення Байдена, мабуть, вирішило зробити такий реліз про те, що Байден попередив Росію про те, що є неприпустимим. Я думаю, що реально було не так. Напевно, наш президент з його величезним політичним досвідом ніколи не дозволив би так розмовляти з собою. Упевнений, що він чітко окреслив нашу позицію", - зазначив Джабаров.
У Кремлі напередодні відеозустрічі повідомляли, що вона зачіпатиме питання ситуації навколо України, розширення НАТО на Схід, стратегічні питання.
У Білому домі після відеозустрічі повідомили, що лідери США та Росії окрім України також обговорили діалог зі стратегічної безпеки, проблему хакерських атак та політику щодо Ірану.
Востаннє лідери Росії та США спілкувалися під час саміту у Женеві у червні цього року.
Від публікацій в ЗМІ до взаємних звинувачень
Наприкінці жовтня західні ЗМІ почали писати про загрозу російського вторгнення до України через концентрацію російських військ на українських кордонах.
Перші кілька тижнів, поки тема можливої війни жила лише в американських ЗМІ, офіційні особи в Києві не поспішали робити якихось тривожних заяв, наголошуючи, що вони не бачать біля своїх кордонів нічого особливого у порівнянні з 2016 чи 2018 роком.
Але коли про небезпеку можливого вторгнення почали говорити вже не лише журналісти, а й чи не в щоденному режимі державний секретар Ентоні Блінкен, позиція України змінилася.
Низка українських силовиків побувала з візитами у Вашингтоні, після чого керівництво України почало говорити про те, що воно також стурбоване можливими агресивними планами Кремля.
Наприкінці листопада російські чиновники та дипломати стали жорсткіше відповідати на американську риторику про загрозу війни. Служба зовнішньої розвідки Росії порівняла ситуацію з тією, що склалася напередодні російсько-грузинської війни 2008 року.
Позиція всіх російських чиновників зараз зводиться до того, що якщо війська і перекидають, то відбувається це на території Росії, тобто це абсолютно внутрішньоросійська справа, яка не загрожує нікому з сусідів.
"Ми на своїй території маємо право війська рухати, але ні про яке нагнітання не йдеться", - заявляв, наприклад, помічник президента Росії Юрій Ушаков.
При цьому в Москві навпаки заговорили про те, ніби Україна готується атакувати бойовиків ДНР і ЛНР і нібито вже стягнула до лінії розмежування на Донбасі майже половину своєї армії, сформувавши там ударне угруповання чисельністю до 125 тисяч людей.
Міністр оборони України Олексій Резніков у виступі у Верховній Раді 3 грудня повідомив, що Росія сконцентрувала на кордонах України та в окупованому Криму понад 94 тисячі військових і може бути готовою до початку агресії наприкінці січня 2022 року.
4 грудня західні ЗМІ - Washington Post, а згодом FT та Forbes - повідомили з посиланням на американську розвідку, що Росія може задіяти в наступі на України 175 тисяч військових вже на початку 2022 року. Німецьке видання Bild з посиланням на джерела в НАТО та службах безпеки навіть опублікувало мапу вторгнення Росії в Україну.
Захід готує санкції
Як повідомляє Politico, США обговорили з країнами Європи пакет фінансових санкцій на випадок військового вторгнення Росії в Україну, які матимуть "значну" шкоду для російської економіки.
The New York Times пише, що може йтися про відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT та обмеження для російських банків.
Минулого тижня держсекретар США Ентоні Блінкен говорив про "високоефективні економічні заходи", яких уникали раніше.
Про обговорення можливих спільних дій журналістам розповів посадовець адміністрації Байдена. Він заявив, що США хотіли б уникнути прямої військової участі в конфлікті.
Вранці 7 грудня Офіс президента повідомив про телефонну розмову Володимира Зеленського з держсекретарем Ентоні Блінкеном, в якій президент України запевнив у підтримці процесу мирного врегулювання на Донбасі.
"Президент подякував за потужну підтримку з боку Сполучених Штатів, які системно привертають увагу світової спільноти до російської військової діяльності поблизу українського кордону та консолідують зусилля демократичних країн з метою недопущення ескалації", - йдеться в повідомленні.
Також 7 грудня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що ЄС готовий розширити старі та запровадити нові санкції у випадку вторгнення.
Публiкацiї за темою «Політика»:
